34-річній Ірині Надель із міста Авдіївка Донецької області зробили 10-ту операцію з пересадки шкіри. В Ірини обгоріло 97% поверхні тіла, коли вона зайшла в душову кабінку вдома. Там накопичився газ із вигрібної ями, і від іскри вибухнув.
Жінка два місяці лежить в опіковому відділенні Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії. Для неї вирощують штучну шкіру. Також пересаджують від матері. Операція унікальна тим, що Ірині одночасно вживлюють її шкіру й донорську. Це перший випадок в Україні, коли людина з такими ураженнями вижила.
У просторій палаті на третьому поверсі опікового відділення біля стіни стоять два ліжка, подібні на великі пластикові ванни наповнені розпушеним силіконом. Він рівномірно розподіляє навантаження на тіло, коли людина лежить. Такі ліжка використовують для обпечених хворих, яким боляче торкатися до шкіри. Ліжко біля вікна порожнє. Ірина лежить ближче до тумбочок із ліками. Вона розпростерла руки й ноги. Забинтована спеціальними майже прозорими бинтами. Крізь них видно, що шкіри нема. Все тіло схоже на рану, подекуди запеклася кров. Неушкодженими лишилися тільки ступні. Шкіра на обличчі зморщена від опіку. На підборідді та біля вух видно рубці.
— Я сама не знаю, как это случилось, — видихає при кожному слові Ірина. Говорити їй важко, вона судомно зітхає, через це подушка із силіконовим наповнювачем здригається. — Пришла с работы, я — кладовщик на Авдеевском коксохимзаводе. Хотела пойти в душ, а кабинка у нас новая, со всеми этими заморочками, подсветкой, радио. Я только включила воду, как все вспыхнуло. Начала кричать, прибежали муж и сын, вытащили меня. Дальше одна невыносимая боль.
Голос Ірини стає зовсім тихим, ледь ворушить губами. Її мати, Надія Миколаївна, просить не турбувати дочку.
— Мы уже два месяца в больнице живем, каждый день если не операция, то перевязки или процедуры, — жінка закриває рукою рота і схлипує. Вона весь час ходить або стоїть. Сидіти не може, бо із сідниць зрізали шкіру, щоб пересадити доньці.
Скляні пляшки над ліжком Ірини, з яких рідина капає у вени, цокаються одна об одну. Матір підбігає до дочки.
— Скажи, чтоб не фотографували лицо, потому что сейчас я некрасивая, — просить матір Ірина. Губи тремтять.
Її свекруха, Людмила Олексіївна, прийшла допомогти Надії Миколаївні доглядати Ірину. Каже, що трагедія сталася через газ із вигрібної ями.
— В ванной воняло, и муж Иры, Вадим, купил таблетки, которые убирают запах. Бросаешь одну, и запаха не слышно. Но эти таблетки вступают в какую-то реакцию, и выделяется газ. Его по запаху не слышно, но он горит. Видимо, Ира включила свет, проскочила искра и газ взорвался.
Ірину Надель лікує керівник опікового центру Еміль Фесталь. У його кабінеті вся стіна завішана дипломами в рамках. Посередині висить диплом за успішну серію операцій 17-річному хлопцеві, який обгорів у лазні. Це був єдиний у СРСР випадок, коли людина із 98% опіків вижила.
— Учора Ірині пересаджували штучну шкіру, мамину шкіру і її власну із частин тіла, що зажили. Скоріше за все, матеріал буде відторгатися, але ми робимо все, щоб він максимально прижився. Гарантувати нічого не можемо, але поки що вона має всі шанси одужати.
Усі операції лікарі роблять безкоштовно. Але на ліки щодня треба від 2 тис. гривень до 1,5. Рідні Ірини звертаються до всіх небайдужих із проханням допомогти. Кошти можна перерахувати у "Приватбанк" на рахунок №29244825509100, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, на поповнення банківської картки 6762-4620-5450-0514 Надель Людмилі Олексіївні ІНН 1946506862. Благодійна допомога на лікування невістки.
1 
1
Коментарі