Подруги 48-річна Галина Пісковець та 53-річна Мирослава Судиславич-Стрільців були серед пасажирів теплохода "Адмірал Нахімов", який затонув 31 серпня 1986 року біля Новоросійська. Тоді загинуло 423 особи. Львів"янкам пощастило врятуватися, хоч обидві не вміли плавати.
— Не любимо згадувати тих часів, — каже Галина. Вона працює економістом на фірмі "Іст-Захід". — Але 31 серпня обов"язково зідзвонюємося. Вітаємо одна одну з другим днем народження.
Галина виховує 13-річного сина Кирила. Заміж не вийшла. Коли сталася аварія, їй було 27 років.
— З Миросею ми познайомилися в Польщі за рік до катастрофи, — розповідає. — Приїхали у дитячий табір як вожаті.
Захекавшись, до піцерії вбігає Мирослава. Знімає чорне пальто, капелюшок залишає. Мирослава — начальник служби охорони праці на підприємстві "Іскра". Має чоловіка Ігоря та 19-річного сина Володимира.
— Я мріяла про круїз на пароплаві, — говорить. — Ледве випросила путівку на "Адмірала Нахімова" в директора. Заплатила 127 рублів. Потім гроші хотіли повернути, але я відмовилася. То підприємство подарувало мені ось це, — показує золоті сережки з камінцями.
— Із нами ще були мої подруги Оксана та Марійка, — додає Галина. — На пароплаві ми жили в одній каюті.
— Великий був пароплав, на три поверхи, — розмахує руками. — Із баром, кінотеатром, танцювальним майданчиком, басейном. Наша каюта була поблизу прасувальні. Я прасувала сорочку одному безрукому чоловікові.
Із чорної сумочки жінка дістає старий іржавий ключ, на якому вибитий номер 360.
— Це від нашої каюти. Марійка дала на згадку. Зачинила двері й кинула його собі в кишеню піджака.
— Ми зібралися гуляти на верхню палубу, — озивається Мирослава. — Здається, був День шахтаря. Зайшли в бар, а там зайнято. У кіно теж місця не було. Тоді пішли на танці. На палубі грав оркестр. Я стояла й дивилася в море. А Галина танцювала вальс із якимсь хлопцем. Я бачила, як на нас іде великий чорний сухогруз "Петро Васьов". О 23.15 він протаранив низ "Нахімова". Хтось кинув нам рятувальний жилет. Я засунула руку в один рукав, а Галя в інший. Зв"язати жилет ми не встигли.
"Адмірал Нахімов" затонув за 7 хвилин.
— Я згадала маму, — заплющує очі Мирослава. — Що не допомогла їй викопати картоплю. Довкола плавали люди, уламки. Від крові вода почорніла. Помолилася "Богородице Діво" та почала ковтати воду, щоб одразу померти.
На рятувальну шлюпку забрали лише Галину. Мирославі сказали, що місця вже немає.
— Я була вся в мазуті, — каже вона. — Тому мене прийняли за старушку. Подумали, що Галина — моя донька. Я вхопилася руками за шлюпку. "Васьов" дав задній хід і хвилею потягнув за собою людей. Його лопаті утворили м"ясорубку. Довкола мене плавали шматки людей. Мене попросили притримувати сусідню шлюпку, на якій теж місця не було. Використали як мотузку між вдома шлюпками. Я плече витягнула. Тепер маю шийно-плечовий радикуліт.
Мирослава каже, що пробула у воді до четвертої ранку. А Галина лежала під чиїмись ногами на дні шлюпки.
— Оговталася вже на катері, — зауважує Галина. — Була боса, у довгому чорному платті з кружевами. Потім одягла його на весілля до Мирослави.
— А я в костюмчику білому була, в туфлях на височезних шпильках, досі їх зберігаю, — перебиває Мирослава. — У готелі нам дали якісь халатики, аби переодягтися, та гроші на потяг. Дозволили відправити додому телеграму. Там ми зустріли Марію, Оксану. Їм допомогли хлопці з команди. Безрукий теж урятувався. Оксана пізніше вийшла заміж за моряка.
Після катастрофи Галина боялася наближатися до води, а Мирослава — накриватися ковдрою.
1953, 17 листопада — Мирослава народилася в селі Кути Буського району Львівської області
1959, 25 січня — Галина народилася в Макіївці на Донеччині
1978 — Мирослава закінчила біологічний факультет Львівського університету
1979 — почала працювати інженером на підприємстві "Іскра"
1983 — Галина закінчила економічний факультет Київського автодорожного інституту; економіст у Львівському об"єднанні автобусних станцій
1985 — жінки познайомилися в Польщі
1986, 31 серпня — зазнали аварії на теплоході "Адмірал Нахімов"
1987 — Мирослава вийшла заміж за економіста Ігоря Судиславича-Стрільціва
1988 — у неї народився син Володимир
1994 — Галина народила сина Кирила
3 
1
Коментарі