З першого класу займається вокалом 16-річний Владислав ФЕДОРЯКА із Черкас. Переміг у понад 30 пісенних конкурсах. Має 15 кубків і стільки ж медалей.

— У нашій родині всі співочі. Бабуся по матері у 1960-х пройшла відбір у Черкаський народний хор, але змушена була повернутися додому, щоб доглядати свою матір. Я почав співати ще в дитячому садку, — розповідає Владислав Федоряка. — У старшій групі виступав на святах для молодших дітей. У школі зі мною займалася вчителька музики Таїса Вікторівна Груша. Після п'ятого класу ми із Золотоноші переїхали до Черкас — татові запропонували роботу. Музична школа була через дорогу від загальноосвітньої, до якої пішов. Мене прослухала директор Наталія Андріївна Комарова. За кілька днів зателефонувала мамі: "Чи можна займатися з вашим сином?" У класі я не розповідав, що співаю. Якось на конкурсі талантів виконав "Червону руту". Підспівував увесь актовий зал. А потім підбігли однокласники. Обіймали і казали, що молодець.

Першу серйозну перемогу ­отримав у 12 років на Всеукраїнському телевізійному дитячому конкурсі "Соловейко України", який проходив у Миргороді на Полтавщині, — продовжує хлопець. — У першому турі виконав українську народну пісню "Висока верба", у другому заспівав "Моя Україна" Ольги Юнакової. Коли назвали моє ім'я, навіть не відразу зрозумів, що переміг. Кубок вручав колишній президент Леонід Кучма. Потиснув руку і сказав: "Молодець! Так тримати".

Минулого літа хлопець переміг на XVI Всеукраїнському благодійному дитячому фестивалі "Чорноморські ігри". У першому відбірковому турі взяли участь 563 конкурсанти. До півфіналу пройшли 50 вокалістів.

— Устиг заскочити у крайній вагон — подав онлайн-заявку в останній момент, — каже хлопець. — У моїй категорії "Хлопці. Старша група" були досить сильні вокалісти. Дехто мав досвід участі і перемоги у телепроектах і талант-шоу. В другому турі виконав лемківську народну пісню "Летить куля" в сучасній обробці та англомовну "Броукен вау" американського співака Джоша Ґробана. Останню заспівав і у фіналі. Вона про любов. Намагався знайти щось спільне з історіями, які траплялися зі мною. Щоб глядач повірив, треба розуміти, про що співаєш.

У фіналі перед виступом підходили керівники і батьки конкурсантів. Говорили, що подобається мій тембр. Зараз я — баритон. У вокалі намагаюся поєднувати естрадний та академічний співи. Гала-концерт суперфіналу "Чорноморських ігор" транслювали в прямому ефірі на каналі "М-1".

Зараз Владислав навчається в 11 класі Черкаської гімназії №9 ім. Онуфрія Луценка.

— Тепер про вокальні конкурси не думаю, бо треба зосередитися на навчанні, — каже Владислав. — Поки що не визначився, куди вступатиму. Мені до вподоби Київський інститут музики ім. Глієра і Національна музична академія ім. Чайковського. Мрію в майбутньому знову повернути "Євробачення" в Україну.

Батько Владислава 38-річний Юрій Григорович працює директором Черкаської обласної філармонії. Мати 36-річна Галина Володимирівна — вчителем англійської мови та режисером-постановником обласних культурно-мистецьких заходів. Мають ще сина 11-річного Максима.

×