"Видали однакову синю форму — шорти, футболки, картузи"

 

14-річна Наталія Лупой із міста Тростянець на Вінниччині відпочивала в дитячому таборі в італійському місті Фоллоніка.

— Чотири роки тому я працювала в банку, який належить італійцям. Дітям 40 працівників дали безкоштовні путівки на 21 день, — розповідає мати дівчини Наталія Лупой, 36 років. — Треба було написати заяву у профком, підготувати документи. За їх виготовлення, поїздки до посольства теж платили італійці. Перед дорогою купила для доньки лише зубну пасту, щітку, мило, шампунь. Нас попередили, що діти в таборі ходитимуть у формі. Дала доньці із собою 50 доларів.

З України на відпочинок полетіли 30 дівчат, 10 хлопців і четверо вожатих.

— Було страшно, бо далеко, а ще летіти літаком без мами, — розповідає 14-річна Наталія. — Удома, коли відпочивала в таборі, завжди лякали: як будеш погано поводитися — хай мама за тобою приїжджає. То я перших три дні в Італії кожну хвилину думала, щоб не зробити нічого погано чи неправильно. Тоді зрозуміла, що цей табір зовсім інший. Там не так стежать за дисципліною, дітей не наказують.

Фоллоніка стоїть на березі моря. Дитячий табір розташований за містом.

— Табір мені здався окремим містом, — каже школярка. — Територія обгороджена, різноповерхові корпуси, магазинчики. Поселили всіх 30 дівчат в одну кімнату. Хвилювалася, як ми будемо жити всі разом. Але швидко перезнайомилися, ніхто не сварився, одна одній не заважали спати. Видали всім однакову синю форму — шорти, футболки, картузи. Це для того, щоб вожаті краще орієнтувалися, де чиї діти. Форму міняли на чисту кожних два-три дні. Хто хотів, міг також здавати свої речі у пральню. Я спочатку боялася, але потім побачила, що все підписують і не плутають, коли перуть.

У таборі були діти різного віку і національностей.

— За тиждень перезнайомилася майже з усіма. Хлопці з інших країн нашим дівчатам проходу не давали: то подаруночки підкидали під двері, то плакати малювали, чіпляли біля кімнати. Мені італієць Пауло, на рік старший, подарував папугу.

Щодня в таборі влаштовували ігри та розваги. Возили на екскурсії до Фоллоніки, Риму.

— Найбільше сподобалося, що в морі купалися, скільки хотіли, ніхто не забороняв. Пам'ятаю, як була в таборі в Ободівці біля Тростянця, то там нас запускали в річку по 10 на 10 хвилин. Заставляли скрізь ходити строєм.

Годували п'ять разів на день.

— Офіціанти ходили, наливали кожному в тарілку соус і посипали макарони сиром.

×