У лютому 27-річна модельєрка Вероніка Сивороткіна перемогла на чемпіонаті України з боді-арту. У Києві вона створила театр живої скульптури. Дизайнерка розмальовує тіла акторів свого театру.
— Уперше про живі статуї почула від свого чоловіка Андрія, — розповідає рудоволоса майстриня. — Він — танцівник. Рік тому їздив до Кореї, працював статуєю в Діснейленді. Ходив у образі Бетховена вулицями. Люди кидали йому гроші.
Два місяці тому Вероніка Сивороткіна відкрила агентство "Боги Арту". Воно розташоване в однокімнатній квартирі на вулиці Прорізній. Майстриня скаржиться, що оренда коштує більш ніж тисячу доларів на місяць. В офісі крім Вероніки працюють адміністраторка Юлія та менеджер Валентина — колишня модель.
Сивороткіна розповідає, що живі статуї замовляють на корпоративні вечірки. Дві години роботи актора коштують $200.
— Іноді бувають і приватні замовлення. Якось жінка років 35 загадала, аби їй на задниці намалювали глобус, — розповідає дизайнерка. — Вона хотіла зробити подарунок своєму коханцеві. Глобус я малювала три години, — ніяковіє Вероніка. — Виводила кожну країну, робила написи. За роботу взяла 100 доларів. Іншій клієнтці на грудях намалювала хлопчика і дівчинку — теж для її коханого. А колись мама привела доньку, в якої був випускний вечір. Попросила намалювати крильця на спині.
На комп"ютері Вероніка показує фотокартку: спину з жовто-коричневими крильми, прикрашеними камінням Сваровські.
— Реп-співак Потап кілька разів замовляв дівчат-суші, — веде далі жінка. — Моделей я розмалювала як посуд для суші. Вони лягали, їм на живіт розставляли суші, з них їв Потап.
Загадала, аби їй на задниці намалювали глобус
Вероніка веде до кухні. Там на підлозі стоїть розпилювач. Із нього майстриня обприскує тіло клієнтів фарбою.
На стільчику лежать кілька чорних саквояжів. На них наклеєні старовинні еротичні фотокартки — жінки в білизні. Такі сумки майстриня виготовляє на продаж.
— Сумки чоловік купує в Харкові. На Андріївському узвозі я шукаю фотографії. Більші сумки продаю за 100 доларів, менші — за 50.
У Вероніки є сестра Наталя, 22 роки. Рік тому вона вийшла заміж за турка, живе в Анталії.
— У Алпая, чоловіка Наталі, прізвище Ай. Йому 40 років. До заміжжя сестричка працювала в магазині продавцем, у Херсоні, — згадує Вероніка. — Там її побачив Алпай і запропонував одружитися. Турки вміють залицятися, — усміхається. — Моя сестра красуня, блондинка від природи. До Алпая в неї хлопців не було. Турок був одружений, дітей не має. Зараз Наталя вагітна, чекає на хлопчика. Алпай носить сестру на руках, у всьому догоджає їй. Вона ніде не працює, а турок — бухгалтер на фірмі. Весілля в них не було — лише розписалися. Він пообіцяв, що гулянку влаштує після народження дитини.
Цікавлюся, чи розмальовує рідних.
— Сестричка не хоче, а їй було б гарно: у неї четвертий розмір грудей. Алпаю я не пропонувала, він уже дядько, — відмахується дизайнерка. — Нещодавно відвела маму на татуаж очей. Вона впиралася, але зараз задоволена. Тепер не потрібно фарбуватися — завжди гарна.
Вероніка розповідає, що свого батька Володимира вперше побачила на своє 16-річчя. Доти думала, що її тато — вітчим Олександр.
— До 14 років я нічого не знала. А тоді діти на вулиці розказали, що в мене нерідний батько, — опускає очі Вероніка. — Я побігла до мами, розплакалася. Вона розповіла, що покинула тата ще до мого народження, бо він пив. Із батьком я бачилася лише раз — на своє 16-річчя. Він прийшов привітати мене, подарував плеєр. Коли побачив мене — розплакався. А я мовчала, — суне руки в кишені Вероніка. — Відтоді він не з"являвся. У нього сім"я, здається, двоє дітей. Живе у Херсоні. Кажуть, я схожа на нього.
1980, 5 квітня — Вероніка Сивороткіна народилася в Херсоні в родині поштарки
1985 — з"явилася на світ сестра Наталя
1996 — Вероніка познайомилася з батьком Володимиром
2001 — закінчила училище культури в Херсоні
2002–2005 — навчалася у столичному університеті культури на дизайнера
2002 — живе з танцівником Андрієм
2007, лютий — чемпіонка України з боді-арту
2 
35413
Коментарі