— У наступному десятиріччі маємо досягнути консенсусу щодо власної історії, оцінки діяльності Івана Мазепи, Степана Бандери, Української повстанської армії, — вважає 71-річний Станіслав Кульчицький, професор Інституту історії Національної академії наук.
— Поки що ми її тільки переписуємо. З наукової точки зору переглянули основні позиції у вітчизняній історії. Тепер належить їх перенести на суспільство. Для цього створений Інститут національної пам"яті. Але найголовніше завдання — написати нові шкільні підручники. Починаючи з 1990-х, вони чотири рази змінювалися. Наші діти мають певну думку про історію. Їхній погляд на історію за десять років пошириться на все покоління, яке зараз входить у життя.
Найголовніше — написати нові підручники
У наступному десятиріччі ми порозуміємося з найближчими сусідами, з якими накопичилося найбільше історичних образ. Із поляками вже налагодили ефективний діалог. Польща для нас поступово розчиняється в Європі. Із Росією буде складніше. Важливо не обірвати тисячі ниток, які нас в"яжуть. Руїни початку 1990-х були страшні, але ми вижили. Тепер сили набирає покоління, яке народилося на початку горбачовської перебудови. Воно не знає анонімок, доносів, страху перед начальством, пізнало мови, комп"ютер, світ. Воно полікультурне і поліконфесійне. Гадаю, українці перестануть бути "маленькими".
4 
1
Коментарі