15 липня 1919 року трипільський повстанський отаман Данило Терпило "Зелений" розірвав Переяславську угоду з Московією. Зачитав відповідний маніфест у центрі міста.
Ще на початку року отаман підтримував радянську владу. Він не погоджувався з курсом Директорії УНР, відмовився йти на антибільшовицький фронт. Сам повірив у ворожі гасла. Утім, подальша жорстока агресія червоних, захоплення Києва, насильне вилучення хліба в селян, а також спроби реформувати загони повстанців на зразок Червоної армії спонукали Зеленого виступити проти більшовиків.
Отаман зайняв Трипілля та почав знешкоджувати більшовицьких агітаторів. Увійшов до підпільного Всеукраїнського ревкому та підтримав звернення "До селян і робітників України". У ньому підкреслювалася важливість незалежності України. Згодом отаман зі своїми загонами підтримав антибільшовицьке Куренівське повстання у Києві, очолив Перший повстанський кіш.
Вбачаючи в Зеленому реальну загрозу, більшовики кинули проти нього та його бійців 20 тис. військових. Їм вдалося захопити Трипілля та відтіснити повстанські загони до Переяслава. Там, у самому центрі міста, перед козаками, міщанами та духовенством, отаман Зелений зачитав маніфест і під схвальні вигуки українців розірвав козацько-московську "угоду".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В'ячеслав Чорновіл розірвав давню угоду з Москвою
Результати Переяславської ради, скликаної 1654 року гетьманом Богданом Хмельницьким, у Росії подавали, як довгоочікуване возз'єднання двох країн. Насправді жодної подібної угоди за Хмельницького в Переяславі ніколи не підписували.
Уже 16 липня червоні атакували повстанців. Останнім на деякий час вдалося утримати Переяслав та навіть здійснити спробу відбити Трипілля, але ця спроба зазнала невдачі. У вересні 1919 року отаман із військами перейшов на бік Директорії, а вже згодом вів бої з денікінцями - білими.
Зелений отримав смертельне поранення під Каневом. Помер наприкінці листопада в селі Стрітівка на Київщині. Поховали в Трипіллі.
9 квітня 1919-го селяни навколишніх сіл Києва підняли антибільшовицьке повстання. В історію увійшло як Куренівське.
Основною причиною виступу стала політика воєнного комунізму, а саме продрозкладка - насильне вилучення продовольства з господарств. Загони селянської самооборони арештовували та страчували більшовицьких комісарів та червоноармійців. Повстанці діяли в координації з військовим командуванням УНР та загонами отаманів Ілька Струка, Овсія Гончара та Данила Терпила - "Зеленого".
9 квітня повстанці, успішно відбивши наступ на Вишгород, вийшли в район Боярки та розпочали наступ на Київ під гаслами "Геть комісарів з України!". Куренівське повстання відволікло на себе увагу більшовиків та допомогло армії УНР.
5 
1
Коментарі