Пʼятниця, 09 вересня 2011 09:51

У дитинстві нинішнього мільярдера Фірташа мало не втопив сусід

— До Фірташа сама подзвонила б, та тілько телефона не маю. Можна до нього піти, але я з тими двома палицями навіть на вулицю стидаюся вийти. Отак і живем тут сироти двоє. Слабуємо на старості, й нема кому нам помогти, — 78-річна Стефанія Гречко зі своїм чоловіком 74-річним Іваном Петровичем дивляться телевізор у старій хаті села Синьків Заліщицького району на Тернопільщині.

Там народився і виріс мільярдер Дмитро Фірташ, 46 років. Іван Петрович був його класним керівником. Середній син Петро — другом.

— Разом з моїми дітьми по п'єцу скакали. Після школи із сином ходили по селі, хати малювали. Потім разом на пожарку встроїлися у Чернівці. Згодом мій поїхав до Тернополя, а той у Донецьк вчитися.

Слабуємо 10 років, хата валиться, а пенсії не вистачає, — Іван Петрович показує почорнілу стіну в одній кімнаті та завал у другій. — Якось як він приїхав, то пішов побачитися. Чекав біля паркана пару годин. Вийшла його мама і сказала, щоб я не чекав, бо він нічого не дасть. Син також якось ходив. Дмитро сказав прийти зранку, а зранку його не було, поїхав.

У селі кажуть, що у школі Фірташ був середняком. Сидів на останній парті, ніколи не порушував дисципліну. Був мовчазний.

— Його на вулиці кликали Тунько, Дмитро-Дмитрунько-Тунько. Отак воно пішло, — розповідає сусід 55-річний Іван Шевчук. Його мати 89-річна Ганна Іванівна є одною із хрещених мільярдера. За місцевою традицією діти мають по кілька хрещених.

— Тунько в драці ніколи не був, — пригадує. — Як котрісь бахурі билися, то любив стояти збоку і сміятися. Казав: за що дурні б'ються? Такий батько його спокійний, і він такий був.

Іван Шевчук показує ґулі на руках. У черевній порожнині в нього збирається вода, грошей на оформлення інвалідності немає.

— Фірташ цього року приїжджав, то йшла за це поговорити. Але якийсь начальник мене до нього не пустив. Тож як приїжджає, то машинами вся вулиця заставлена. Тільки охранніків 12, — говорить Ганна Іванівна.

Прізвище Фірташ старші селяни вимовляють з наголосом на останній склад. Шевчук пригадує, що раз ледь випадково його не втопив.

— Біля нашої хати була купа снігу. Я її водою полив, щоб можна було на санях кататися. Фірташ і ще один його одноліток сіли, а я як потручив їх ззаді, то вони прямо в потік полетіли. Води там їм по шию було. Швидко їх на п'єц грітися, шмаття на шнурок сушити кинули.

У Синькові за гроші Фірташа закінчили ремонт школи. Тепер будують новий дім культури.

— Дах маємо із металочерепиці, фасад утеплений пінопластом, а зверху короїд. Нема такого місця у школі, щоби підвісної стелі не було. Скільки на то грошей пішло, ніхто не афішує. Але точно можна сказати, що то міліони, — розповідає 64-річний Дмитро Чубатий, директор школи. — Ходили коридорами, згадували дитинство, а він показує на стелю. Там старі радянські панелі. Одна нижче, друга вище, штукатурка повідпадала. Кажу: грошей нема. Відказує так спокійно: не переживайте, гроші будуть мої. Дійшли до хімкабінету, заявляє: коли починаємо? Я зразу: завтра. Йому сподобалося. Наступного дня були майстри, робили заміри.

Більшість робіт завершили того самого року до початку навчання. Цього літа частину переробляли.

— Поставили дерев'яну підлогу, то вона трохи розсохлася. Фірташ на Великдень приїхав, подивився, каже: зривати і ставити наново. Зійшлися на тому, що вдарили поверх ламінат. Спортзал та актовий зал переробляли повністю. Йому не сподобалося.

На перехресті сільських доріг, біля пам'ятника на честь скасування панщини — лавка. Там збираються погомоніти місцеві. Це місце називають біржею. По обіді там випивають пиво двоє чоловіків.

— То що Фірташ нормальний мужик і нікого в селі не обідив, то факт. Але тут його трохи перехвалюють, — розповідає один. — Нібито він добре вчився кажуть, але насправді він слабкий у науці був. Так само хтось в інтерв'ю говорив, який він підприємець був сильний, що першим у селі з помідорів "жигуля" купив. Але всі у селі знають, що їм ті гроші з-за кордону від родичів прийшли.

Садиба Фірташів на бічній вулиці, неподалік школи. Кілька споруд під червоною металочерепицею відгороджені від дороги довгим кам'яним парканом. Там переважно пусто. Мати мільярдера Марія Григорівна живе у Чернівцях. У селі — батькові брати. Петро Дмитрович — фермер, Іван Дмитрович — на пенсії. Синьківчани досі називають тестем Фірташа колишнього учителя Юліана Грабовецького. Однак з його дочкою Людмилою він, як пише преса, розлучився у 1990-х. Після того одружувався двічі.

— За його гроші тут Божий храм перебудували чудовий, на садок гроші дав, — каже голова сільради 54-річна Ганна Підгірна. — Сільрада і поштове відділення також нове буде. Пообіцяв, що цьогоріч усі вулички в селі гравієм засиплять, а наступного буде поверх того асфальт. За свої кошти газовий стояк провів кожному до хати.

— Стояк газовий провели, але за що те опалення проводити? — говорить Іван Шевчук.— Живемо на мамину пенсію — я, вона, троє курей, когут і пес.

Кожної неділі у церкві священник з парафіянами читають молитву за здоров'я Дмитра Фірташа.

Зараз ви читаєте новину «У дитинстві нинішнього мільярдера Фірташа мало не втопив сусід». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

26

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1028
Голосування Справа Медведчука - це:
  • Спроба Зеленського наростити рейтинг. Медведчука не посадять
  • Початок боротьби з олігархами
  • Піар з одночасним ударом по Порошенку
  • Перерозподіл ринку і потоків
  • Вплив американців
  • Мені байдуже
Переглянути