— Дуже переймалася перед тим, як переїжджати, — розповідає 21-річна Тетяна Перинець із міста Берегове Закарпатської області. Поїхала на навчання у Львів.
Дівчина винаймає кімнату в студентському гуртожитку. Навчається в університеті Івана Франка.
— Через діалект було складно порозумітися не тільки з перехожими, але й з одногрупниками. Моїй найкращій подрузі не завжди вдавалося збагнути, про що я говорю. Щоб адаптуватися і розмовляти львівським говором, мені знадобився цілий рік, — каже студентка. — Доводиться їздити громадським транспортом. І досі не звикла до таких великих масштабів міста.
Після завершення навчання Тетяна планує повернутися на Закарпаття.
Вважає, мегаполіс не для неї. Звикла до тихого туристичного містечка.
Переїзд до чужого міста на навчання — це завжди стрес для більшості випускників школи, вважають психологи.
— В одних він буде практично непомітний, а в інших матиме серйознішу форму. Щоб стрес був не таким великим, варто перед переїздом у нове місце побувати в ньому кілька разів. Важливо зрозуміти, чи людині там комфортно, — пояснює київський практичний психолог Ольга Крамаревич, 31 рік. — У чужому місті варто знайти людину, до якої можна звертатися за потреби. Важливо, щоб підліток відчував в її особі свою опору. Це може бути родич чи товариш.
Найкраще адаптовуються до нових умов діти, які мали бажання переїхати із рідного населеного пункту.
— Якщо дитина не хоче їхати, не варто силувати. Переїзд навряд вплине позитивно. Такий досвід буде неприємним і може призвести до того, що в майбутньому дитина більше ніколи не захоче будь-куди переїжджати.
2 
1
Коментарі