"Син одружився 2010 року й одразу почав хворіти, — розповідає в листі хмельничанка Олена Миколаївна, 67 років. — Лікарі довго не могли встановити діагноз, а потім вилікувати. У 43 роки сина не стало. Підозрюю, що до цього причетна невістка. З її появою наше життя перевернулося з ніг на голову. Залишилася онука 9-річна Ліля. Невістка обіцяла, що купить для неї квартиру. Для цього збирала гроші. Виконає обіцянку чи надурить?"
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Кладе праву долоню на весільне фото Євгена і Світлани, заплющує очі.
— У смерті чоловіка дружина не винна. Захворів задовго до весілля. Потім недуга почала прогресувати. Не звинувачуйте невістку у втраті сина. Квартиру для онуки вона купить восени. Частіше навідуйте Лілю. Ви — єдина, хто залишився в неї по батьковій лінії. Показуйте фотографії Євгена, розповідайте, як ріс і чого він досягнув. Цим продовжите його присутність у житті дитини.
"Маю квартиру на шостому поверсі, — пише вінничанка Надія Василівна, 81 рік. — Наді мною живуть квартиранти. Вони шумлять і будять по кілька разів за ніч. Спочатку просила поводитися спокійніше, але це не допомогло. Почали мені мститися, коли викликала поліцію. Залили водою, двері оббризкали чимось чорним. Як жити далі, не знаю. Налаштували проти мене інших сусідів".
— Переїдете до сина і виставите квартиру на продаж. В інший спосіб спокою годі шукати. З будинку квартиранти не з'їдуть, бо скоро стануть законними власниками квартири, яку винаймають. Із господинею вже обговорюють умови викупу житла. Не картайте себе. Це не варте сил і здоров'я. Скоро в життя повернуться мир і спокій.
"У 84 роки батько надумав женитися, — пише в листі 63-річна Олена Андріївна з Київської області. — Спочатку поставив нас перед фактом, що переїжджає жити до молодшої на 30 років сусідки. Потім запросив на власне весілля. Мами не стало 15 років тому. Батько ніколи не заїкався, що самотній і хоче вдруге створити сім'ю. Торік у селі з'явилася переселенка Галя. Переїхала з Донецької області з дорослим сином. Будинок купили. Що вона знайшла в нашому татові, не знаю. Але вчепилася кігтями і не відпускає. Ходила до неї говорити по душам. Кажу, що в нашого батька ні грошей, ні хати немає. Всю нерухомість, яку мав, переписав на дітей".
Надсилає фото вусаня у вишиванці. На лаву він ставить 10-літровий бутель із вином. Біоенергетик запалює свічу, обводить нею навколо світлини.
— Марно сподіваєтеся, що батько відступить від своїх намірів. Розпишеться у вересні. Підозрюєте, що невістка претендує на його високу пенсію. Галина не переслідує корисних цілей. Іде до шлюбу, бо має почуття до вашого батька. Доглядатиме й любитиме його, скільки вистачить сили.
"Племінник по пів року не буває вдома, — розповідає в листі 49-річна Антоніна Олександрівна з Полтавської області. — Позаторік його дружина народила. Ми з сестрою пробували вирахувати, коли ж вона встигла завагітніти. Саша був дев'ять місяців у Данії. Підозрюємо, що не він батько дитини. Боїмося йому відкрити очі на правду. Одного дня він не витримав і зізнався, що знає, від кого ця дитина, але записав її на себе. Сестра втратила спокій. Підозрює, що невістка зраджує чоловікові. Уночі бачила, як з її двору виходив незнайомець".
— Хлопець, якого бачили у дворі, привозить невістці товар. Вже більш як півтора року вона торгує дитячим одягом. Роману між ними немає. Оксана не зраджувала чоловікові. Його накрутили чутки, які ви з сестрою пустили по селу. Щоб повернути довіру між коханими, племіннику достатньо здати тест на батьківство.
"Син п'є і дебоширить, — пише 80-річна Тетяна Миколаївна з Полтави. — Стає агресивним. Його сім'я розпалася. Не усвідомлює, що є загрозою для близьких. Він тричі намагався скоїти самогубство. Я боюся, щоб не вчинив гріха".
— Все стане на місця, коли вилікуєте сина від алкозалежності. Сам зі спиртним не зав'яже. Хочете жити спокійно, просіть родичів відвезти сина до лікарні. Лише спеціалісти допоможуть йому здолати психічні розлади і повернутися до нормального життя. Коли зав'яже з оковитою, знайде хорошу роботу.
7 
35413
Коментарі