"У сестри чоловік виїхав до Канади, — розповідає у листі 36-річна Іванна із Полтавської області. — Хочу, щоб і мій Льоня там знайшов роботу. Василь готовий допомогти, але Льоня їхати не хоче. Сім'я з чотирьох осіб живе на сім тисяч гривень у місяць. Свого житла не маємо. Може, мені поїхати кудись на заробітки?".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує долонею фото Іванни. Вона у червоній сукні за коліна. На голові — біла хустка. В руках тримає кошик фруктів.
— Не плануйте далекої поїздки, бо скоро довідаєтеся, що вагітні. Звістка про третю дитину для чоловіка стане поштовхом. Почне шукати кращу роботу. Зважиться податися за кордон. Збирайте гроші на переліт. За два роки купите квартиру. Частину грошей позичать родичі.
"Після війни, 1948 року, сестра мого батька подалася до Америки, — пише 69-річна Оксана Іванівна з Київської області. — Ми з нею підтримували зв'язок 12 років, доки тато був живий. Знаємо, що вона вийшла заміж, але дітей не мала. Тепер їй мало б бути 98 років. Чи ще жива, хтозна. Одна циганка мені нагадала, що матиму великий спадок із-за кордону. Чи світить мені отримати майно після смерті тітки? Діти не вірять, що таке можливо. Але у мене знайома отримала велике наслєдство. Її тітка померла шість років тому. Лишила півмільйона доларів".
— Щоб знайти спадщину за кордоном, не вдавайтеся до послуг випадкових адвокатів і не ставте підписи під документами англійською мовою. З'явиться багато охочих розжитися за ваш рахунок. Тітки не стало кілька років тому. Ви не отримали сповіщення про її спадок, бо змінили адресу. Листи могли йти на попереднє місце проживання. Покійна залишила після себе небагато. Але заявити про свої права на спадок раджу якнайшвидше.
"Онукові 5 років, а він майже не розмовляє, — пише львів'янка Любов Дмитрівна, 51 рік. — Він зараз із батьками живе у Канаді. Вимовляє деякі слова, але не реагує, якщо йому кажеш: "Не можна". Має гіперактивну поведінку. Додому приходить вихователь. Кілька разів на тиждень онук відвідує садок, щоб бути в колективі. Невропатолог призначив ліки і сувору безглютенову дієту. Пішов на підготовку до школи. Та дуже метушиться і бігає. Вчителі не дають йому ради".
— Коли онук знову приїде в Україну, раджу відвести його в центр відновлення мови. Такі працюють у Києві та Львові. З дитиною повинен працювати хороший остеопат. Має місце родова травма. Це допоможе налагодити зв'язок між правою і лівою півкулями мозку. Маєте обдарованого онука. Дитина буде повноцінно розмовляти. Але поспішати вести його до школи не раджу. Притримайте до семи років.
"Після повернення зі служби в армії син одружився, — розповідає у листі 54-річна Лариса Петрівна з Полтави. — Через рік розвівся. 8 років не може знайти пару. Усі його стосунки довго не тривають. Дівчата кидають його, як тільки хоче одружуватися. Чи знайде він щастя?"
У конверт вкладає фото лисого чоловіка. Він у джинсах і червоній сорочці. Сидить на дивані.
— Син одружиться навесні наступного року. Пару знайде на роботі. Службовий роман переросте у міцний шлюб. Житимуть довго, якщо не заграватиме з іншими жінками. Дружина виявиться ревнивою. Через два роки зроблять вас бабусею. Часто здається, що стосунки з чоловіком зайшли у глухий кут. Не відвертайтеся від нього. Лише підтримка додасть йому впевненості у власних силах. У життя повернуться інтим та романтика.
2 
1
Коментарі