60-річний бізнесмен Яків Тіхман — родом із Хмельниччини, із села Зіньків. У Молдові його називають пивним королем. Найбільший тамтешній пивзавод "Efes Vitanta Moldova Brewery" — у його власності. 2001-го Тіхман написав повість "Мотл-Шотхен", за якою в Україні зняли фільм.
Сідаємо за столик у кав"ярні кінотеатру "Одеса-кіно". Поруч — стоси запакованих у папір книжок. Тіхман роздирає обгортку і виймає одну.
— Ви — перший, кому я її подарую, — він виводить на титульній сторінці: "З повагою". — Я правильно написав? У Зінькові я лише по-українськи балакаю. Коли у Львові вчився, з російської літератури нічого, крім двійок, не мав. А от же, звик! Згодом вивчив англійську, а іврит забув. Знаю польську, румунську. Вивчив іврит, дак англійську забув, — сміється.
Каже, що в Зінькові Тіхмани живуть 300 років.
— Ім"я мого головного героя Мотл-Шотхен з ідиш перекладається як "сват". Один такий засватав навіть 43-річну вдову з двома дітьми за 26-річного парубка, — сміється. — Жили щасливо, німці убили їх в один день.
Із Тіхманом обнімається київський актор Василь Слюсаревський, 35 років.
— Він зіграв мого батька, — каже бізнесмен. — Брат якось украв на базарі два маленьких кавуни, — пригадує. — Тато встав, пішов на базар, купив мішок кавунів, приготував ремінь і звелів їсти. Ми давилися, ревли, бігали до вітру. Відтоді чужого не беремо.
Засватав 43-річну вдову за 26-річного парубка
Питаю, чому став пивоваром.
— Батько друга, Сашка Жука, був начальником у сільській пивоварні. З моїм батьком послали нас до Львова, у харчовий технікум. Мені було 13 років. Бабуся розповідала, що її дід варив пиво. А батько працював у сільраді, потім завгоспом у лікарні. Помер 1993-го.
Каже, що на пивзаводі познайомився з дружиною.
— Її тато в нас працював. Попросив, аби я пригостив її пивом. А я вже був начальником цеху. На п"ятий раз ми одружилися. А жили в погребі, дітей там народили. Потім на тому місці я поставив будинок на 500 квадратних метрів. Поряд — резиденція президента, парламент.
А книги як почали писати?
— Я тоді служив у Чернівцях. Наша частина стояла навпроти гуртожитку медучилища. Дівчата нам себе показували, — різко скидає з плечей піджак. — Ось так! — сміється. — А я їм романтичні записки писав — зачитаєшся! У вікна кидав.
Яків підходить до Олени Пономаренко — акторки, яка зіграла його бабусю. Цілує її. "Алене, бабушке моей — хоть ты и украинка, а я еврей", — надписує їй свою книгу.
1945, 20 листопада — народився в селі Зіньків на Хмельниччині
1959 — учень Львівського технікуму харчової промисловості
1967–1989 — майстер на Кишинівському пивзаводі, потім — директор
1969 — одружився з Мальвіною; народилася донька Світлана, зараз — економіст, живе в Ізраїлі
1973 — народився син Олександр; зараз — архітектор у Кишиневі
1990 — емігрував у Ізраїль
1995 — гендиректор молдовського СП "Вітанта-Інтравест"
2003 — президент федерації настільного тенісу Молдови
2004 — заступник голови економічної ради при молдовському прем"єр-міністрі
2005 — дав $2млн на фільм "Сотворення кохання", за мотивами автобіографічної книги "Мотл-Шотхен".
Має чотирьох онуків
2 
1
Коментарі