"Ґоран Бреґович не спізнюється. Він у машині, зараз підійде, — заспокоює 26-річна Галина Гречин із дирекції, яка займається урочистостями з нагоди 750-річчя Львова. — Він із четвертої години в Україні. Але на митниці якесь непорозуміння. Ніяк не можуть знайти його паспорта".
Ґоран Бреґович, 56 років, 1 жовтня у аеропорт "Скнилів" прилетів чартерним рейсом із Відня. Назад його літак повіз німця Ґерта Гофа — постановника світлового шоу перед Оперою. Бреґович зупинився у "Ґранд готелі" на проспекті Свободи, 13. Жив у люксі за 990 грн, із вікнами на пам"ятник Тарасові Шевченку. Поселився не одразу, бо шукав паспорт. Пізніше з"ясувалося, що документ був у одного з музикантів Бреґовича. Митники передали тому гамузом паспорти музикантів, які приїхали з маестро.
У неділю "Весільно-похоронний оркестр" Ґорана Бреґовича дві години виступав біля монумента Слави у Львові. Отримав за це 100 тис. грн гонорару. Перед концертом Ґоран з"явився у фойє Палацу мистецтв. Піднімаючись, перестрибував у чорних кросівках через дві сходинки.
— Львів — місто з гарним настроєм, — заявив журналістам.
Нагадав, що в березні мав тур п"ятьма містами сходу України. Тоді його запросила Інна Богословська з "Віча".
— Щоб потрапити додому, мушу показати аж три паспорти — боснійський, хорватський і сербський, — сміється. — На щастя, маю ще французький.
Я народився у маленькій країні, але люблю її, — каже, попиваючи "Моршинську". — Наша політика не така делікатна, як у вас, тому була війна, — зазначає про Югославію. — О-па! — хтось із фотографів незграбно чіпляє дріт мікрофона і перекидає склянку з водою на стіл.
Грав у Сараєво у стрип-барі
Організатори не наважуються витерти калюжу перед гостем.
— Мій батько мріяв, щоб я грав на скрипці, — веде далі ґоран. — А я почав грати на гітарі — такі хлопці більше дівчатам подобаються. У 16 років грав у Сараєво у стрип-барі. Голих дівчат бачив більше, ніж дорослі чоловіки.
— З українцями щось запишете?
— У мене багато дисків із вашою народною музикою, — карі очі Ґорана зблискують. — Кожен митець — злодій, але я не розповім, що вкраду.
— Пишете щось для сина?
— У мене троє маленьких доньок, — ніяковіє Бреґович. — Малі ще, то я їм співаю. Піднявши руки, наче тримає брязкальця, наспівує забавлянку на кшталт: "Гоп-гоп, їде хлоп".
Потім розписується на блокнотах, постерах, листівках. Довготелесий хлопець простягає для автографа карту Львова. Двоє закоханих фотографуються із Бреґовичем біля сірої "Тойоти Камрі", яка возить його Львовом.
Увечері під час концерту "Весільно-похоронного оркестру" Ґоран співав у білому костюмі, пив багато води. Його племінник Ален по праву руку від Бреґовича бив у бубон. Під балканські мотиви публіка танцювала, ставши в коло, — на гуцульський манер.
Четверо поляків — троє хлопців і дівчина — підспівують по-польськи. Дівчина танцює, піднявши довгу квітчасту спідницю вище колін. Двоє 30-річних львів"ян смакують із маленьких стаканчиків коньяк "Георгіївський".
— Давай швидше, бо концерт скоро закінчується! — дзвонять товаришеві.
Ближче до ночі діти, яких привели батьки, сплять на руках батьків. Останньою Бреґович співає пісню "Калашніков".
— Раз-два-три-чотири. Вперед! — гукає по-українськи.
У понеділок після сніданку музиканти гуляли містом. Від екскурсовода відмовилися. О 16.15 разом з менеджером Марією Ранков Бреґович вилетів до Відня. Звідти — до Парижа, де мешкає. Перед відльотом у віп-залі він годину записував у зошит ноти — складав музику. Решта музикантів полетіли до Македонії і Болгарії.
6 
1
Коментарі