— Танцы — это моя жизнь. Дают бодрость, душевное спокойствие, заменяют фитнес. Если пропустила дискотеку, всю неделю как больная, — каже 60-річна Надія Новікова з Харкова. Щотижня ходить на ретро-дискотеку в міському парку ім. Горького. З трьома іншими пенсіонерами танцює на сцені у сучасному стилі.
Надія Олександрівна танцює з п'яти років. Займалася гімнастикою.
— 2010-го гуляла з донькою в парку. Побачили цю дискотеку. Вона порадила приєднатися до людей, — розповідає жінка. — Спершу танцювала в стороні, бо нікого не знала. Але привернула увагу місцевих заводіїв, познайомилися. З того часу почала виходити на сцену.
Танцюю 4 години без перерви. Одна жінка зізналася, що ходить сюди подивитися на мене. Якось стояла біля сцени молода родина. Чоловік сказав мені, що в захваті від того, як рухаюся. Іноді 20-річні хлопці запрошують на повільний танець. А після цього намагаються перетанцювати мене під швидку музику. Зазвичай здаються.
До ретро-зони приходять жінки й чоловіки 40–80 років.
— Бувають тут і хворі. Тупцюють під музику. Забувають про негаразди, — продовжує Надія Новікова. — У нас складаються пари. Щоправда, ненадовго. Одним — за 70. Побралися, досі разом. Зі мною теж знайомляться. Але гідного чоловіка немає. Я вредна в цьому плані. Старого не хочу. Аби років до 50 — то ще подумала б.
Надія Олександрівна носить молодіжний одяг, сукні вище коліна.
— Батьки рано померли. Я жила в інтернаті. Дівчата ходили в однакових сукнях і куртках. Можливо, тому хочу гарно виглядати, — додає жінка. — Обов'язково роблю педикюр і манікюр, стежу за волоссям.
Іноді на дискотеці мені заздрять. Зляться, говорять неприємні слова. Не ображаюся. Вважаю, такі люди хочуть бути схожими на мене.
Надія Олександрівна любить плавати, засмагати й подорожувати. Живе в студентському гуртожитку. Працює там прибиральницею.
4 
1
Коментарі