Сестра співака Віктора Павліка 50-річна Людмила живе в Москві. Переїхала туди 1991-го. Торгує білизною в підземному переході.
— Люда раніше працювала завідувачкою дитячого садка, потім у районному відділі освіти, — розповідає 45-річний Віктор Павлік телефоном. — У 1990-ті почалося важке життя, бо по кілька місяців не платили зарплату. Почала возити в Москву квіти і горіхи. Згодом переїхала. Два роки тому якийсь режисер побачив її в переході, де торгувала білизною, запросив зніматися в масовці. За одну зйомку отримує 100 доларів.
Торік Віктор дізнався, що в нього є брат-боксер.
— Наш рідний дід підгулював у селі з одною молодицею. Вона завагітніла і виїхала до Америки. Свого сина назвала Майк і дала йому прізвище нашого діда. 1982 року в нього народився син Келлі. Тепер він професійно займається боксом. Я перевіряю архівні документи, аби зустрітися з Келлі.
34-річна Олена, сестра співака Віталія Козловського, живе у Львові, працює економістом. Вона виховувала брата.
— Мама поїхала на заробітки до Італії, коли Віталію виповнилося 14 років. Я водила його до школи, готувала обіди, відвідувала батьківські збори. Половина знайомих не знає, що я маю брата-співака. Після одруження взяла прізвище чоловіка. Тепер рідко бачимося з Віталіком, але зідзвонюємося щодня.
— Ми з сестрою ніколи не сходилися в думках через різницю у віці, — розповідає Віталій Козловський, 26 років. — Часто сварилися, бо Лєна примушувала "грати" з нею у школу, читати і писати. Я цього не любив.
Брат співачки Дар'ї Астаф'євої 20-річний Євген навчається в Дніпропетровському училищі культури на відділенні ударних інструментів.
— У дитинстві Даша була негарною, худою, мала маленький зріст і проблеми з волоссям, — згадує Євген. — Одна родичка співчувала батькам: "Як шкода, що в таких гарних батьків народжуються негарні діти". Красивою сестра стала в останніх класах. Тоді за нею вишиковувалися черги кавалерів.
37-річна Олена, сестра футболіста Андрія Шевченка, очолює благодійний фонд свого брата. Кажуть, має кілька бутиків модного одягу в столиці.
— Лєна майже на три роки старша Андрія, — розповідає їхня матір Любов Миколаївна. — Коли Андрієві виповнився рік, залишила його в колясці біля магазину. Лєна взяла брата на руки. Виходжу, а він вхопив її за щоки і сильно поцарапав. Думала, шрами залишаться на все життя.
Олена гарно навчалася, а Андрій ще в першому класі сказав: "Мені не подобається школа. Уроки там довгі, а перерви короткі". Якось Лєна підтягувала його по історії. Він прочитав одну сторінку книжки і сказав: "Не можу цей предмет вчити. Мені так рабів шкода, що сльози на очі навертаються".
Василь Шкляр розписався замість брата
Письменник 60-річний Василь Шкляр у дитинстві постійно бився зі своїм братом Петром, 62 роки. Той займався археологією. Тепер на пенсії.
— Від наших бійок шрами і досі лишилися, — згадує Василь Миколайович. — Одного разу він так мене довів, що кинув у нього ножем. Ніж застряв у його плечі. Коли доходило до бійок із чужими хлопцями, захищали один одного. Його люблять мої друзі-письменники. Коли знайомлю їх, починають дружити з Петром більше, ніж зі мною. Нас часто плутають. До Петра підходять на вулиці за автографом. У молодості були ще більше схожими. Раз довелося замість брата одружуватися. Петрові треба було йти в РАЦС, а він далеко за Києвом, і через снігові замети не встигав вчасно приїхати. Мені подзвонила його наречена. Почав її заспокоювати. А потім сказав: "Якщо в тебе є його паспорт, то давай піду замість нього". Розписалися. Петро приїхав пізніше на весілля.
3 
1
Коментарі
1