Вівторок, 20 травня 2008 15:22

Руслан Вєздєнєцький важить 190 кілограмів

Автор: фото: Наталя ЧУБЕНКО
  Хмельничанин Руслан Вєздєнєцький до 20 років соромився роздягатися на пляжі
Хмельничанин Руслан Вєздєнєцький до 20 років соромився роздягатися на пляжі

30-річний Руслан Вєздєнєцький із міста Хмельницький набрав вагу після курсу гормональної терапії. Чоловік важить 190 кг при зрості 197 см.

— Я до першого класу був таким, як усі. Потім мені невдало зробили операцію. Кололи гормони. Із того часу почав повніти.

Кілька місяців Руслан займався боксом, щоб скинути зайві кілограми.

— В армії не служив, — продовжує чоловік. — Коли призивали, важив десь 110 кіло. Але не в тому справа. Заплатили кому треба — і не пішов. Це ж даремно втрачений час — служба.

Вєздєнєцький живе в однокімнатній квартирі. Помешкання йому дісталося від батьків. Вони померли 2002 року. У матері виявили рак крові, за кілька місяців у батька зупинилося хворе серце.

— Вибачай, у мене тут ремонт, — заходить до кухні. — Але який то ремонт? Так, дещо підбити, прикрутити. Он, у кредит узяв холодильник.

У кімнаті біля вікна чотири масивні табуретки — три дерев"яні й залізна.

— Ще покійний батько змайстрував, — каже Руслан. — Він у мене зварювальником був. Не кожен стілець витримає мою вагу. Якось у знайомого сів у крісло. Воно затріщало й розламалося. Тепер завжди рукою перевіряю стілець на міцність.

Чоловік працює в обласній лікарні слюсарем кисневих установок. Підключає 50–90-кілограмові балони в реанімаційному відділенні й операційній.

— Не завадило б скинути кілограмів 40, — говорить. — На роботу ходжу пішки. Трохи важко. Навесні почав їсти більше салатів.

Дієт Руслан не дотримується. Їсть майже все, що можна купити на тисячу гривень зарплатні.

Виведи глисти — і сама такою станеш

— Макаронів не люблю, — зізнається Вєздєнєцький. — Найбільше подобаються борщ і капусняк. Я смачно готую. Думаю, жінка так не зможе. Чоловік вкладає у страви душу. На друге їм каші або картоплю. На зиму сам роблю закрутки: огірки, помідори, салати, варення. Якось спробував не їсти хліба. Через три дні такої дієти не міг котити балона на роботі. Упадок сил, а результату ніякого. Пробував бігати. Але бажання швидко зникло.

Одяг купує на місцевому речовому ринку.

— Це єдине місце, де можна придбати підходящі речі, — розповідає Руслан. — Іноді шию в ательє. Але там ціни ломлять. Із взуттям проблем немає. У мене 47-й розмір ноги. Такі туфлі, кросовки чи кеди на базарі розбирають не скоро.

Нині чоловік сам. Каже, що кілька місяців тому розійшовся з дівчиною. Згадує про неї неохоче.

— Деякі жінки мені не подобаються, а деяким я не догоджу. До 20 років соромився роздягатися на пляжі, — визирає у вікно. — Потім пішов на Південний Буг. Якась дівчина вигукнула: "Ого, який великий хлопчик!". А я кажу їй: "Виведи глисти — і сама такою станеш". Нав"язливої ідеї женитися не маю, — додає. — Але якби зустрілася хороша людина, то чом би й ні?

Каже, що не зачиняє вхідних дверей, коли залишається вдома.

— А що вкрадуть? — дивується. — Хіба мене. Та нехай спробують винести.

1977, 26 листопада — Руслан Вєздєнєцький народився у м. Хмельницький
1984 — після невдалої операції та курсу гормональної терапії почав набирати вагу
1992 — закінчив 9 класів хмельницької школи N18, вступив до профтехучилища N11, вивчився на монтажника радіоапаратури
1993 – почав займатися боксом, за кілька місяців покинув
1997 — влаштувався на роботу до обласної лікарні
2002, 7 вересня — від раку крові померла мати Любов Федорівна
2003, 2 липня — від сердечного нападу пішов із життя батько Василь Іванович

Зараз ви читаєте новину «Руслан Вєздєнєцький важить 190 кілограмів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода