У неділю біля пам'ятника Тарасові Шевченку у Львові збираються 2 тис. пластунів. Одягнені в зелені строї з нашивками. Тримають прапори країн, з яких приїхали, — Аргентини, США, Німеччини, Польщі.
Організація "Пласт" святкує 100-річчя. Пластуни їздять на таборові збори, там вправляються у різних видах спорту, займаються патріотичним і християнським вихованням молоді. Представникам організації забороняють вживати алкоголь та палити.
Доки виступають гості з-за кордону, з десяток пластунів ховаються за пам'ятником у тіні.
— Ну, та скільки можна ті маразми нести, — присідає хлопець. — Сказав би хтось один і не розводили тут соплі. Шо ми, історії не знаємо? Ох, як стану президентом, відміню всі оті офіціози.
Під деревом ховаються пластуни із США.
— Я щось поїв би, — українською з акцентом говорить 19-річний Юрій Слабіцький до приятеля. — А то зранку не встиг нормально поснідати.
— Може, в "Макдональдз" забіжимо? Я питав, він тут недалеко, — показує у бік Оперного театру.
— Ти чисто совісті не маєш, тобі вдома хімії мало? А тут усе таке натуральне, що просто язик проковтнути можна. Я коли був у Нью-Йорку, зайшов в український ресторан "Веселка". Тоді вперше в житті вареники спробував. Але ті, що їв тут, не порівняти з американськими. Тут картоплю чути. В тих нью-йоркських вона точно порошкова. А сало ти пробував? То така неймовірна страва.
Відкручує 2-літрову пляшку кока-коли. Робить кілька ковтків.
— В Америці живу в штаті Коннектикут, — розповідає Юрій. — Наш "Пласт" нічим не відрізняється від українського. Хіба менше в гори ходимо, бо там сніги постійно лежать. Мої дід та баба емігрували після Першої світової війни. Сім'я зберігає традиції. Святкуємо Пасху, Різдво. Ходимо щонеділі до церкви. Є україномовна суботня школа. Пластові збори проводять раз в тиждень. В Україні вперше. Перед тим, як їхати сюди, читав про неї в інтернеті. Багато пишуть про бандитів, і що тут важко жити.
Біля "Макдональдзу" дівчата-пластунки їдять морозиво та п'ють кока-колу.
— А ви пам'ятаєте, як Олька на Купала митися ходила? — сміється одна. — Прийшла вся така розфуфирена. На очі кіло туші наклала, губи червоною помадою намалювала. Вся така як павлін. Але то було сміху, як старша її митися до потічка відправила. То ж усе розмазалося на ній. Вийшов прикид якраз на Хелловін.
— Пластункам користуватися косметикою не забороняють, — п'є через трубочку напій із паперового стакана 14-річна Вікторія Жуковська. — Але все треба в міру використовувати. Наприклад, до парадної форми заборонено нігті яскраво малювати. Дівчата у "Пласті" мають легші навантаження, ніж хлопці. Маємо також поблажку, що миємося частіше. Хлопцям то однаково, ходити з митою чи немитою головою. Під час різних таборових зборів намети хлопців і дівчат стоять окремо. Іноді хлопці продукти в нас крадуть.
О 15.30 півтисячі пластунів встановлюють рекорд України — в'яжуть найбільший ланцюг із пластових хусток. Суддя просить покласти на землю. Місця бракує, і ланцюг кладуть зигзагами. Електронною лінійкою вимірюють довжину. Фіксують 319,16 м.
2 
1
Коментарі
4