
— Кури Геркулес — міцна птиця із широкою спиною і товстими лапами, — розповідає Олег Катеринич, 42 роки, директор дослідної станції Інституту птахівництва. — Геркулеси швидко набирають вагу, м'ясо в них соковитіше. Живуть довше, ніж бройлери, які за два місяці починають слабнути, жиріти і дохнуть. Ці ж ростуть до чотирьох місяців.
Геркулес — порода м'ясо-яєчного напряму, створена українськими селекціонерами. Бувають білі, золотисті, зозулясті і рябі. Живіт округлий, крила добре притиснуті до тіла. Голова невелика, із крупним яскравим гребенем. Півні ростуть до 5 кг, а кури — 3,5 кг. Характер спокійний, хоча порівняно з іншими породами намагаються лідирувати. За рік зносять 215–240 яєць. Це менше, ніж у птиці яєчної породи. Зате яйця у геркулесів більші — близько 60 г.
— Ми самі робимо комбікорм, — продовжує Катеринич. — Додаємо вітаміни А, Е і Д. Останній особливо важливий, від нього наростає кістяк. Вітамін Е — вітамін розмноження. Вітамін А насичує організм каротином. Завдяки йому жовтки помаранчеві.
Годують курей зерном злакових і бобових культур. Додають висівки, макуху, пропарені овочі, подрібнену зелень конюшини, кульбаби, кропиви. З мінеральних домішок — биті черепашки, яєчну шкаралупу й крейду.
— Сусіди граються із кормами для курчат. Меншим дають одні крупи, старшим інші. Я з кормами не панькаюся. Ото сипнув курчатам дорослий корм і все. Їм важливо, щоб був подрібнений, — розповідає Володимир Степанчук, 53 роки, ветеринар із міста Марганець Дніпропетровської області.
— Варене яйце не натираю. Воно в перші години життя курчати навантажує м'язи шлунка. Тому й не формуються міцні стінки і в кишківнику розмножуються бактерії.
Молодняку потрібна вода з антибіотиком із ветаптеки, щоб запустити травлення. Наливає сироватку або кисляк в поїлку. Кидає крупу з м'яким сиром і подрібненим насінням льону. Молочні продукти підсилюють мікрофлору кишечника. На третю добу починає давати кришену кропиву, подорожник, конюшину і пера цибулі із сухим стартовим комбікормом.
Коментарі