Олена Пугач спекла для військових три тисячі енергетичних батончиків

 

— Коли почалася війна, хотілося бути чимось корисною. На роботі запропонували виписувати курятину й ми з мамою взялися смажити її для наших захисників. У перший день нам виділили 30 кілограмів м'яса, далі — 50, потім — 100. Забезпечили роботою так, щоб руки працювали, а тривоги відступали, — каже 27-річна Олена ПУГАЧ із Гайсина на Він­ниччині. Вона — фахівчиня з навчання, оцінки та розвитку агронапрямку в холдингу "МХП". Для українських захисників виготовляє енергетичні батончики. Спекла їх 3 тис. штук.

— У волонтерському центрі "Рух нескорених" підказали, що нашим військовим хотілося б солодкого. Почали пекти печиво. Щотижня в середньому передавали близько 20 кілограмів. Використали майже 200 кілограмів борошна й мішок цукру, — продовжує Пугач. — Ідею робити енергетичні батончики мала від самого початку волонтерської діяльності. Але не розуміла, як це можна реалізувати у великих об'ємах. Не знала, чи впораємося фінансово, бо інгредієнти недешеві. Але військовим потрібні вуглеводи, щоб сил вистачало надовше. А їх дає вівсянка, горіхи, сухофрукти — те, що входить до складу батончиків. У підписників в інстаграмі запитала, чи готові фінансово допомагати. Не очікувала такої великої підтримки. Відкрила банківську картку спеціально на виробництво батон­чиків. По ній щодня звітую. Найбільший переказ був 3 тисячі гривень, найменший — 20.

Виготовляють чотири види батончиків. До їх складу входять грецькі горіхи, фініки, насіння гарбуза й соняшника.

— Через соцмережі зібрала відгуки про енергетичні батончики. Люди писали, що зазвичай розстають у кишені та їх незручно їсти. Думали, як цього уникнути. Спробували три варіанта приготування. Обрали такий, коли батончик треба запікати. Тоді вони гарно тримають форму, — говорить Олена Пугач. — Придумали різні види, щоб не було загрози для алергіків. Один робимо без горіхів, тільки з насіння гарбуза, соняшника, льону й кунжуту. За іншим рецептом до складу батончика входить фінік, арахіс, грецький горіх, чорнослив, в'ялена вишня, лимон і мед. Спершу здавалося, що лимон заважатиме, але він додав особливий акцент і пікантність.

— Продукти замовляємо в Києві. Знайшла компанію з великим асортиментом, — додає. — Також люди допомагають. Переважно приносять мед і горіхи. Одна жінка запропонувала лущити гарбузове насіння. Це складно. На складах очищене коштує майже вдвічі дорожче за арахіс.

Олена робить батончики після роботи. Їй допомагають мати й сусідка.

— З початку війни мій режим незмінний: підйом о 5:30, о 6:50 виїжджає автобус на роботу, о 18:00 приїжджаємо додому. Після вечері приступаємо до роботи на підтримку Збройних сил України. Трудимося до півночі. І так щодня. Найкращий відпочинок — це зміна виду діяльності. Відновлююся, коли переключаюся з творчої роботи на підприємстві, де маю генерувати різні ідеї та втілювати проєкти, на домашню рутину, — говорить Пугач. — Батончики виготовляємо лише для ЗСУ. До перемоги не зупинятимемося. Але після закінчення війни займатися цим не планую. Готова ділитися рецептурою і контактами постачальників продуктів. Якщо хоча б в одній хаті кожного населеного пункту готуватимуть їжу для військових, то, можливо, ми швидше переможемо.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×