Офіціанта Олега Ющенка, 23 роки, називають "візитівкою" київського клубу "Докерс-АБС", що в Пасажі. Вдень у клубі людей мало. В одному з трьох залів за столом сидять двоє чоловіків і дівчина.
— Когда нас наконец обслужат? — із московським акцентом вигукує чоловік в окулярах.
До столика підходить білявий офіціант у довгому фартуху зі шнурівкою. Зверху на ньому маленький фартушок із кишенями. На шиї на мотузку висять штопор та свисток. На бейджику написано "Ющенко".
Росіяни замовляють горілку, томатний сік і чай. Починають із горілки.
Питаю офіціанта, чи він, бува, не родич Віктора Ющенка.
— К президенту не имею отношения, — чемно відповідає юнак. — Мій батько родом із Ніжина. Але Чернігівська область межує з Сумською, тому все може бути.
Замовляємо зелений борщ, курячі крильця "БМВ" із часниковим соусом, чай. Ющенко сервірує стіл. Каже, що на його прізвище почали реагувати після помаранчевої революції.
— Коли на Майдані вигукували "Ю-щен-ко!", я сіпався, — сміється. — Тепер дзвоню друзям, жартую: "Це з адміністрації президента України".
— Як реагують відвідувачі на те, що ви — Ющенко? — цікавлюся.
— Інколи просять автограф. Якось прийшли клієнти, кажуть: "А ми з Донецька, ми за Януковича". Я спеціально для них почепив інший бейджик — "Олег". Мені дозволяють мати два бейджики, бо інколи клієнти дістають, — пояснює Ющенко.
Розповідає, що приїхав до Києва з Шепетівки шість років тому. Вступив до Політехнічного інституту, але на другому курсі кинув навчання.
— Пішов працювати. Батьки в мене працюють на деревообробному комбінаті в Шепетівці. Я продавав аудіокасети, був діджеєм, барменом. Півтора року тому став офіціантом. Ця професія затягує — спілкування з людьми, живі гроші.
Розповідає, що, крім зарплатні, отримує непогані чайові.
Позаочі клієнта звуть Джин-Тонік
— Бувало, заробляв усього 30–40 гривень за зміну. Але й цього вистачало, аби відбити таксі та цигарки.
До клубу заходить літня пара. Жінка тримає в руках букет троянд. Ющенко приносить їм скляну вазу. Ставить на стіл пляшку вина. Розповідає, що має клієнтів, які ходять у паб "на Ющенка".
— Просять, щоб обслужив я. Один постійний відвідувач навіть переніс святкування свого дня народження через мій вихідний.
Стишуючи голос, додає, що офіціанти дають прізвиська завсідникам закладу. Є Віталік Мохіто, бо завжди п"є коктейль "Мохіто". Іншого клієнта позаочі звуть Джин-Тонік.
За сусіднім столиком розмовляють англійською.
— Іноземці замовляють українські страви, — розповідає Ющенко. — Із напоїв — наше пиво. Росіяни беруть горілку та томатний сік, часто без закуски. А українці до випивки замовляють добру закуску.
Одну зі стін зали зіркові клієнти пабу "Докерс" використовують для автографів. Серед них є і відгук гурту Олега Скрипки: "У вас дуже класно і смачно. "ВВ".
— У нас відпочивав російський співак Борис Гребенщиков. Їв борщ, сало, м"ясо. Часто заїжджають хлопці з гурту "ТНМК". Був Олександр Пономарьов із дружиною. Його друзі святкували день народження. Він привітав їх, трохи посидів, випив вина і поїхав. Заходять і депутати, але імен не знаю, бо політикою не цікавлюся. Часто буває сценічна "мама" Вєрки Сердючки з друзями, але без Вєрки. Тіна Кароль недавно заїжджала. Була з молодим чоловіком. Він її довго чекав. Зробив замовлення. Доки Тіна прийшла, страви охолонули.
— Кажуть, Тіна Кароль на дієті.
— Дієти я за нею не помітив, — регоче Олег. — Салат "Цезар", на друге — м"ясна страва. Порції в нас великі, з"їла вона все.
Розповідає, що два тижні зустрічається із дівчиною. Ірина також офіціантка. Познайомилися на роботі. Разом катаються на роликах.
На шиї в хлопця татуювання — на темному тлі гральні кості з цифрами 3 та 4.
— У мене щаслива цифра 7, — пояснює. — Не люблю бути сірою мишкою. І ліве вухо проколов, одразу, як приїхав із Шепетівки до Києва, — торкається двох сережок. — Зараз у мене довге волосся. А раніше робив стильні стрижки. Вибривав на голові візерунки.
Каже, збирається ще раз вступати в Політехнічний університет. Школу хлопець закінчив із золотою медаллю. Прибирає стіл, приносить рахунок. Чек підписаний: "офіціант Ющенко".
1983, 7 грудня — Олег Ющенко народився в місті Ніжин на Чернігівщині
1988 — переїхав із батьками до міста Шепетівка на Хмельниччині
1991 — народилася сестра Анна
2001 — вступив до Київського політехнічного інституту на зварювальний факультет, на другому курсі кинув навчання; працював продавцем, барменом у ресторанах "Оранжерея", "Картель", "Вагон-ресторан", "Флоренція"
2005 — офіціант у клубі "Докерс-АБС"
2007 — знявся в кліпі гурту "Магма"
Коментарі