– 11 червня в Олексія Івановича був день народження. Попросили його не тривожити. Мовляв, може розплакатися. Він страшенно переживав за сина. Аби не засмучувався, йому не давали дивитися телевізор і слухати новини. Але десь він почув про допит і в нього стався інсульт, — каже колишній голова Вінницької облради і екснардеп 68-річний Георгій ЗАБОЛОТНИЙ у столичному клубі Кабінету міністрів. Минулої п'ятниці тут прощаються з батьком п'ятого президента України 84-річним Олексієм ПОРОШЕНКОМ.
Чорний катафалк зупиняється біля будівлі близько 12:00. До того Олексія Івановича майже 2 год. відспівували у Михайлівському соборі в центрі Києва. Труну заносять всередину шестеро чоловіків. Всі в масках і рукавицях. Слідом за ними йде 54-річний Петро Порошенко з дружиною Мариною, 58 років, і дітьми. Вбрані в чорний одяг.
— Під час знайомства з Олексієм Івановичем я був заступником голови Вінницької облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу, — розповідає Георгій Заболотний. — Тоді все розвалювалося. У нашій області понад 50 відсотків полів не орали. Я попросив Олексія Івановича, щоб він зайнявся аграрною галуззю. Він погодився: "Ну, давай поїдемо, подивимося на поля. Покажеш, що ти хочеш".
Із приходом Олексія Івановича в регіоні все змінилося. Він був трудягою, працював і день, і ніч. Я виїжджав на роботу о сьомій ранку, а він о шостій вже дзвонив: "Ти що, спиш? А я вже на полях. Піднімайся". Якось зателефонував до світанку: "Спати не можу. О третій прокинувся, супчику поїв, і на поля поїхав. Приїжджай і ти". Відповідав: "Тільки проведу нараду, роздам наряди й одразу до вас". Олексій Іванович на це: "Ні-ні, їдь зараз. Нам з тобою треба на доїння корів поїхати, а потім ще з людьми зустрітися".
Він сповна віддавався роботі, був енергійний і людяний. Якось підійшла одна жінка: "Немає за що вдягнути дітей до школи". Він спитав, чи маю гроші. Виклав усе, що мав у кишені. Він додав ще свої і віддав тій жінці.
Люди вишиковуються в чергу, щоб попрощатися з Олексієм Івановичем. Труна з білими калами й орхідеями стоїть у центрі зали. На восьми оксамитових подушках викладені нагороди покійного: зірка Героя України, ордени Держави та Ярослава Мудрого. На стіні портрет Олексія Івановича, перев'язаний чорною стрічкою. Люди кладуть квіти, потім підходять до родини Порошенків висловити співчуття. Обіймають Марину Анатоліївну, Петрові Олексійовичу тиснуть руку.
Попрощатися з Олексієм Порошенком прийшли колишній міністр оборони Валерій Гелетей, журналіст і політолог Тарас Березовець, ексгенпрокурор Юрій Луценко з дружиною.
— Олексій Іванович був працелюбний, життєрадісний, мав тонке почуття гумору, — говорить колишній прем'єр-міністр 42-річний Володимир Гройсман. Його супроводжує охоронець у синьому піджаку. — Згадую, як піднімався сходами Вінницької облради, а він спускався вниз. Як тільки Олексій Іванович когось бачив, на його вустах одразу з'являлася усмішка, він розцвітав.
— Я його пам'ятаю ще з творчих шляхів, — каже колишній міністр культури Євген Нищук, 47 років. — Познайомилися у Вінниці на відкритті мистецького заходу. Олексій Іванович був світлою людиною. Відчувалася його харизма впевненої державної особистості.
Олексій Порошенко був гендиректором концерну "Укрпромінвест" і депутатом Вінницької облради. 2012-го ввійшов до рейтингу 20 найуспішніших аграріїв України. Його поховали в сімейному склепі на Звіринецькому кладовищі в Києві. Там покояться його дружина Євдокія Сергіївна та старший син Михайло, який загинув в автокатастрофі 1997 року.
5 
35413
Коментарі