У неділю в центрі Львова гуляли єврейське весілля Леї та Іцхака. Молодого у чорному костюмі та білій ярмулці ведуть дружби в капелюхах із пейсами. Наречену в білій сукні з фатою супроводжують дві єврейки з яскраво нафарбованими губами. Перехожі фотографують їх на мобільні телефони.
— Достойні громадяни! Лея, дочка Янкеля Каймана, і Іцхак, син Наума Фляйшмана, запрошують вас бути гостями на галицькому весіллі! Не пропустіть нагоду файно забавитися під правдиву клезмерську музику! — вигукують підлітки в коротких штанях і картатих кашкетах біля Львівської ратуші.
За годину збираються до 2 тис. людей. Театралізоване дійство у вигляді весілля організувала єврейська община до другого фестивалю єврейської музики у Львові.
— Чи то є справжнє весілля? — запитує літня жінка в чоловіка, переодягненого у львівського батяра. Він у картатих штанях, різнокольоровій камізельці.
— Це те саме, що запитати у продавця, чи справжню він продає ковбасу? — жартома відповідає батяр.
Реальні імена наречених не розголошують. За національністю обоє євреї. Навчаються в одному з львівських вузів.
Процесія їде на старовинну вузьку вул. Староєврейську, встелену бруківкою. Тут колись була синагога "Золота Роза". Тепер ресторан "Під золотою Розою". Між сірими кам"яницями розвісили мотузки з випраним старим одягом. На розі працює фрезер — перукар. Молодого підводять до нього.
— В українській традиції молодій знімають вельон і співають "Горіла сосна". У нас навпаки нареченому фрезер обстригає пейси, — говорить 62-річна Ада Діанова, директор "Хесед-Ар"є", організаторка дійства.
Біля синагоги четверо чоловіків утворили хупу — тримають над собою біле прямокутне покривало. Під нього заходять молодята, обмінюються обручками. Веде вінчання рабин у білому вбранні. Він читає шлюбний контракт — ктубу — арамейською.
— По законах Мойсея та Ізраїля ти будеш турбуватися про неї, — рабин звертається до нареченого, сім разів повторює текст благословення.
Пара п"є вино з кубка і розбиває його.
— Єврейські традиції весілля не змінилися з часів іудаїзму, — каже Ада. — У Львові євреї ставлять хупу в синагозі на вулиці Братів Міхновських. На весілля тут збираються до 200 людей. Не можна одружуватися в п"ятницю, суботу та інші єврейські свята, тому ми грали весілля в неділю. Тепер молоді євреї самі обирають пару. Раніше майбутніх чоловіка і дружину зводили батьки. Вони ж і складали шлюбний контракт. У ньому чоловік зазначав, чи дасть дружині дозвіл на розлучення, якщо вона цього попросить. Молодят не питали, чи хочуть одружитися. Їм давали п"ять днів на знайомство. Тиждень перед весіллям молодий не повинен був бачити наречену.
Для участі у весіллі в місто з"їхалися 12 єврейських колективів із різних країн. На скрипці, акордеоні та флейті вони грають "Сім-сорок" і "Хава нагіла". Євреї танцюють у колі, піднімають руки догори.
Натанцювавшись, гості розходяться.
— Якби весілля було справжнє, зараз пішли б до столу. На єврейському весільному столі має бути фарширована риба та щонайменше 18 страв. Ця цифра по-єврейськи звучить як "хай", що означає життя.
5 
1
Коментарі