Цього тижня команди богатирів із шести країн змагалися в Києві за звання найсильнішої нації світу. У вівторок силами мірялися на Софійській площі. У середу перебралися на пляж "Венус" до Гідропарку, а в четвер влаштували бої під аркою Дружби народів у Хрещатому парку.
Зазвичай пляж "Венус" — платний, але цього разу публіку пускали безкоштовно. Охоронці у чорній формі перевіряють у людей сумки — чи немає гострих предметів. Перші глядачі займають місця на трибуні, решта всідається на піску.
На пляжі, після фестивалю піщаних скульптур, лишилася фігура оголеної жінки. Якась мулатка біля неї намащує тіло кремом від сонця.
Спортивний майданчик огороджений дерев"яними щитами. У рядок стоять чотири жовто-сині намети, в кожному — по дві команди. Американці стоять у черзі до масажиста, який розминає спортсменам ноги. Усі потягують енергетичний напій "Бьорн".
Рефері — ісландець Маґнус вер Маґнуссон —збирає біля себе капітанів. Пояснює щось англійською. Він — чотириразовий володар титулу найсильнішої людини світу. Маґнессон сердито кричить на чотирьох мускулястих хлопців у футболках із написом: "Асистент". Їм не вдається підняти червоне "Шевроле" на підставку. Машина важить 310 кілограмів. Автомобіль піднімають з третьої спроби.
Богатир же з нею мусить порадити собі сам. Українець Василь Вірастюк, 32 роки, присідає з "Шевроле" на плечах десять разів. Його товариш Віктор Юрченко — шість. Полякам не вдається навіть підважити автівки. Фін Томі Лотта потягнув собі коліно.
Із намету виходить команда Росії — четверо атлетів у червоних футболках.
— Раша — параша! — гукає якийсь чоловік із публіки.
На голові в нього чотири паперові картузи з написом "Золота амфора". У руках — пластиковий стакан із пивом "Туборґ".
— А в табло! — різко повертає голову росіянин Олексій Серебряков, 27 років, до публіки.
— Вася, сделай их! — не здається уболівальник з картузами.
Василь Вірастюк сміється, намотуючи на зап"ясток еластичний бинт.
На чотирьох — 20 тисяч доларів
Росіяни Серебряков і Михайло Кокляєв, 27 років, удвох намагаються якнайдовше втримати залізні колони. Серебряков розглядає свої долоні.
— Мозоли содрал, — показує рефері.
— Це ще не найгірше — руки ж цілі, — плескає його по плечу українець Віктор Сторч.
У перерві представниця організаторів Олеся Бурдик, 32 років, приносить два сині пакети. У них — обіди, запаковані в плівку. Сьогодні силачів годують рисом із овочами та м"ясом.
— Це легкий ланч, — пояснює Олеся. — Їм не можна зараз багато їсти.
Розповідає, що живуть хлопці в готелі за містом, посеред лісу.
— З"їдають велику тарілку борщу, вареники, пельмені, — розкриває таємниці меню. — Обов"язково — шматок м"яса на всю тарілку товщиною у три пальці. Іноземці люблять овочеві салати. Цілих овочів не їдять. Сьогодні спорожнили від пляшок з водою два великі холодильники. Іще чотири рази підвозили.
Американець Джон Андерсон перекидає прийомом сумо поляка, але й сам падає. Його несуть на руках до намету. Рефері каже, що Андерсон розтягнув колінні зв"язки. Американці не мають заміни, тому за них виступатиме українець Володимир Муравльов.
Вірастюк знімає жовту футболку, зав"язує вузлом і б"є себе по спині. А тоді кидає її у натовп. Потім іде до намету по обід. Його обступають глядачі з фотоапаратами, просять автограф.
— Дайте поїсти, — лютує Василь, тримаючи в руках виделку.
Атлети прямують до Дніпра купатися. Потім по черзі гребуть на човні "Мандарин": це — фотосесія.
Росіянин Михайло Кокляєв фотографується на березі з дівчатами.
— Найважче змагатися з дружиною, — сміється шестиразовий чемпіон Росії з важкої атлетики. — З Оксаною я познайомився у Таганрозі, на спортивній базі, — розповідає "ГПУ". — Була гарною і молодою завїдальнею. У нас зламалася пральна машина. Я, звісно, наїхав на прачку. Оксана запропонувала мені попрати. А потім, хоп, — ляскає у долоні, — і вже сім років разом.
Призові символічні, — каже про фінансові умови чемпіонату. — На чотирьох — 20 тисяч доларів. Але я хочу розкрутити своє ім"я.
3 
1
Коментарі