У Києві, на Хрещатику, відкрився бутик-клуб дизайнерки Оксани Караванської, 41 рік.
— Першим поріг бутику переступив мужчина, співак Сашко Пономарьов, — хвалиться Караванська. — Я запросила його за кілька годин до відкриття. За Сашком увійшов мій чоловік, бізнесмен Богдан Левчук. Двоє чоловіків — це вже точно до гарних продаж!
Дизайнерка каже, що в них із 52-річним чоловіком Богданом Левчуком — подвійне свято. Сьогодні їхній доньці Марічці виповнюється півроку.
— Вона зараз у Львові з бабусею, — усміхається Караванська. — Коли гості розійдуться, підемо купувати їй м"яку іграшку.
До Оксани підходять співаки Марина Одольська та Сергій Манек.
— Тепер не треба за одягом їздити до Львова, — вдоволена Одольська.
— А мені шкода, — бубонить Манек. — Там такі кав"ярні!
— У нас теж буде кав"ярня, — обіцяє Левчук. — Офіціантки українською мовою пропонуватимуть каву.
Одольська й Манек 10 років товаришують із дизайнеркою.
— Оксана шила нам весільне вбрання, — згадує Сергій. — Костюм і сукню привезла в день весілля вранішнім потягом Львів—Київ.
— Сукня у мене була біла — драпірований корсет і пишна спідниця з фіолетовими розводами. Ще білі чобітки й сумочка від Караванської, — говорить Одольська. — Півроку тому я давала її для показу на "1+1" у модній весільній колекції.
Офіціантки українською мовою пропонуватимуть каву
Двоє хлопців натягують на вхідних дверях червону стрічку. Левчук подає дружині ножиці, каже: "Ріж".
— Що, я маю повернутися задом до всіх? — дивується дизайнерка.
— Стій боком і дивися вперед, а ріж всліпу, — радить Богдан.
Караванська намагається перерізати стрічку, однак лише клацає ножицями в повітрі.
— Яка краса! — сплескує руками артистка Людмила Смородіна біля сумок у формі морських мушель. Дістає гаманець, перераховує гроші.
— Завтра лечу на гастролі до Сімферополя. Складала валізу, дивлюся: половина речей — від Оксани, — веде далі акторка.
На Смородіну падають три манекени в сукнях, прикрашених морськими мушлями. Ракушки розбиваються. Артистка впускає гаманець на підлогу. Левчук хапає за руку студента Антона, який щойно пройшов повз манекенів.
— Юначе! Ви звалили їх рюкзаком! — каже він обурено. Хлопець намагається пройти до виходу.
Із сусідньої зали вибігає Караванська.
— Манекени впали на щастя, — змінює тон Левчук і відпускає руку хлопця.
Чоловік розповідає, що цього року вони з Оксаною багато працювали.
— На початку липня поїдемо відпочити у Хорватію, — ділиться Левчук. — Маємо там багато друзів. Селимось у когось одного, а потім щодня провідуємо решту.
Коментарі