— На першу річницю подарувала Анатолієві понад 100 троянд. Квіти поклала під ноги, коли малював на балконі. На п'яту він вручив мені кільце з діамантом, а на десяту — з рубіном, — каже київська актриса 58-річна Світлана КНЯЗЄВА. Наступного місяця з художником Анатолієм БУРТОВИМ, 58 років, святкуватимуть 12-ту річницю подружнього життя.
Світлана Князєва раніше була заміжня за режисером Леонідом Осикою. Він помер 2001-го. Має від нього синів-близнюків 28-річних Богдана й Олексія. В Анатолія Буртового від першого шлюбу є син Мирослав, 32 роки.
– 2007-го до мене на день народження прийшли друзі Олена та Юрко, — говорить Світлана Князєва. — Розповідали: "Поверталися машиною з села до Києва. Якийсь чоловік попросив підвести. Сказали, щоб сідав на заднє сидіння. Там лежав наш комп'ютер, а він його не побачив. Всівся і розчавив. Коли вибачався, сказав, що він художник, і запросив до себе в майстерню". Олена запропонувала сходити разом із нею. 25 квітня поїхали на Андріївський узвіз до Анатолія Буртового. В його майстерні було накурено. Натовпи людей роздивлялися картини. Толік побачив нас і одразу почав пригощати. Мені здався виснаженим, чомусь стало його шкода. Виявилося, що після розлучення жив у майстерні. Там не було ванної й опалення. Тільки холодна кімната і загальний туалет.
Потім Анатолій запросив на прогулянку мене, Олену та свого друга Михайла. Художник не зводив із мене очей. Його товариш спитав: "Ти що, закохався?" Анатолій почервонів, але нічого не відповів. Як повернулися в майстерню, хотів подарувати мені картину. Та я відмовилася. Знаю, що за працю художника треба платити. Обмінялися номерами. Коли прощалися, довго дивилися одне на одного. Я не витримала і сказала: "Анатолій, від вас абалдєть можна". Він повторив те саме. Потім кілька разів телефонував і запрошував на побачення. Не могла піти через постійні репетиції. На третій раз зателефонувала сама і запропонувала зустрітися.
На побачення Буртовий запросив Князєву до майстерні. Вдягнув сорочку з вишитими птахами, білі штани й розшиті золотом капці.
— Нагодував картоплею. Хоч вона трохи пригоріла, та смачнішої я не куштувала, — продовжує. — Потім пішли гуляти, зайшли в кафе. Розлучатися не хотілося, але мені треба було їхати додому вигулювати собаку. Анатолій попрощався. Та тільки я сіла в автобус, він влетів слідом: "Я хочу подивитися на вашого песика". Вигуляли Стенлі на стадіоні, а потім запросила Анатолія на каву.
Князєва й Буртовий вирішили жити разом після третьої зустрічі.
— Анатолій запропонував узяти участь у радіопередачі друга Ігора Стратія. Після ефіру їх обох запросила до себе додому. Ігор сказав: "Світлано, ти залиш Толю ночувати в себе. Він самотній, а ти така тепла людина". Півночі говорили з Толею. А потім запропонувала йому жити в мене. Толя сподобався моїм дітям. Став для них другом і прикладом справжнього чоловіка. Коли вони обирали майбутню професію і вирішили стати операторами, він їх підтримав. Допоміг з навчанням. Зараз обоє працюють у США.
Художник зробив коханій пропозицію після того, як у нього згоріла майстерня.
— Тоді сказала: "Біду треба накрити позитивом". Він відповів: "То давай одружимося", — каже Світлана Князєва. — Заяву подали в селі Гулі Миронівського району на Київщині, де народився Анатолій. Нас благословив його батько. Заміж виходила в сорочці, що подарував режисер Іван Миколайчук. За день зробили весілля в Києві. Святкували в мене вдома. Самі готували їжу на 30 людей.
Коментарі