— За що її так не злюбили у Київраді? Жодної гвоздички на похорон не принесли, телеграми не надіслали. А вона не лише народна артистка і Герой України. Вона почесний житель Києва, — дивується Зоя Хужко, 73 роки, сестра співачки Євгенії Мірошниченко. Артистка померла 27 квітня на 78 році життя від тромбу.
— Я звинувачую міську адміністрацію у її передчасній смерті. Сестру доконала боротьба за Малий оперний театр. Він п"ять років існує тільки на папері. Під нього віддали приміщення Будинку культури трамвайників, біля метро Лук"янівська. Євгенія мріяла зробити там оркестрову яму. Але бізнесмени, які орендують землю, перекрили під"їзд.
На її могилі стоїть дерев"яний хрест із фотографією. Його купили студенти музичної академії ім. Чайковського. З 1980-го Мірошниченко викладала там сольний спів.
— Могила у самому верху головної алеї кладовища, поруч Шалімов і Амосов. Але пам"ятник ставити ні за що. Після поховання залишилися 10 тис. гривень, цього вистачить лише на одну гранітну сходинку. Хочу оголосити про збір, може, відгукнуться люди?
На сороковини в академії студенти організували жалобний концерт.
— Євгенія Семенівна така була: доки не причепуриться, не виходить на люди, — згадує гуморист Анатолій Паламаренко, 70 років. Він був її колегою по академії. — Студенти її боялися, бо була сувора. Але коли виправдовували надії, могла їх розцілувати.
Євгенія Мірошниченко 40 років була примадонною Нацопери. Улюбленою в неї була партія Лючії ді Лямермур в однойменній опері Доніцетті. Її любили комуністичні лідери Микита Хрущов, Володимир Щербицький. 14-річною вона співала у Кремлі для Йосипа Сталіна, той аплодував їй стоячи. Була єдиною співачкою, яка брала ноту ля третьої октави.
3 
1
Коментарі