— Зі свекрухою і свекром живемо 14 років. Мене це влаштовує, бо не доводиться займатися хатніми справами, готувати. У мене 14-річна дочка Марія і 2-річний син Роман. Ніколи не боліла голова, з ким їх залишити. Хочемо з чоловіком на море без дітей — будь ласка. Хочемо в театр або в гості — хоч до ранку, — каже киянка 37-річна Олена Лавренчук.
Свекрів називає мамою і татом, хоча вони не наполягали. Вважає, що молоді прагнуть жити окремо через власні амбіції.
— Треба бути трохи хитрою. Запитати свекруху, як вона почувається, зробити їй чаю або спитати поради. Навіть якщо та порада вам сто років не потрібна. Часто нахвалюю свого чоловіка в її присутності, — каже.
Зі свекрами є домовленість: гостей приймають кожен у своїй кімнаті, свята відзначають разом, після десятої вечора не шумлять, ванну й туалет надовго не займають.
Коментарі