"В начале января летел на Филиппины. Было много пересадок: Коломбо, Бангкок, Манила. В транзитных аэропортах обратил внимание на большое количество смартфонов. Европейцы в шортах, жители востока в арафатках, индийцы в цветастых рубахах, африканцы в кепках и постсоветские люди с большим количеством пакетов — все в экранах телефонов. Раньше хоть в самолетах читали книги, но теперь уже на борту некоторых авиакомпаний появился вай-фай. Народ поголовно шлет с небес на землю смайлы и фото в стиле "как мы сейчас летим", — пише у "Фейсбук" телеведучий 33-річний Дмитро Комаров. Місяць не користувався соцмережами.
— Років три-чотири тому залежність від смартофонів пережило покоління "до 30", — каже Комаров. — Але зараз із зігнутою шиєю й очима в екрані сидять усі. Навіть в одній компанії та одній родині. Не спілкуються. Вирішив: з мене досить. І відправив соцмережі у відпустку.
Першим ділом забрав усі іконки соцмереж із головного екрана і закрив автоматичний вхід у мережу, — пише телеведучий. — Залишив обмін повідомленнями і пошту. Відповідав лише найближчим людям і на важливі листи по роботі. Перші три дні помічав, що рука тягнеться за смартфоном. Але швидко перелаштувався. Зрозумів, як це класно. Було приємно починати ранок без фотографій сніданку друзів, не знати, в який затор вони попали і який курс валют прогнозують.
Не закликаю прощатися із соцмережами, сьогодні це нерозумно. Але варто дозувати. Якщо заходити на сторінку 10 разів на день по 5 хвилин — це 25 годин на місяць. 12,5 доби щороку. Цього часу вистачило б на повноцінну відпустку.
Коментарі