
— Гроші витратив на обстеження та лікування. Я після операції. Коштів не вистачало. А тут так пощастило. Люблю цю газету. Цікава вона, — говорить 78-річний Микола Красношапка з села Вирішальне Лохвицького району на Полтавщині.
Він передплатив "Газету по-українськи", відправив копію квитанції на адресу редакції й виграв 1000 гривень.
— У розіграшах беру участь охоче. Я людина азартна. В обласній газеті двічі поспіль вигравав — рушник і форму для випічки, — розповідає Микола Петрович. — Як отримую "Газету по-українськи", то й телевізора не дивлюся. Буває, зачитуюсь до десятої вечора. Подобається дізнаватися щось нове про політику, люблю сторінки "Здоров'я" і "Сад-город". Про виграш вичитав у газеті. Коли знайшов там своє прізвище, сказав дружині. Потім обдзвонив родичів, які теж виписують "Газету по-українськи". Вони й не помітили моє прізвище. Хвилювався, чи отримаю приз. Телефонував у редакцію. Заспокоїли, що поштою вишлють. Слова дотримали.
Микола Петрович передплачує "Газету по-українськи" 10 років. До пенсії понад 30 років працював головою профкому. 50 років живе у шлюбі з дружиною Галиною Іванівною, 71 рік.
— Тримаємо курей та качок. Я займаюся пасікою. Маю п'ять вуликів. Мед не продаю. Залишаю для себе, бо цукор зараз дорогий. Роздаю родичам, — каже Микола Красношапка.
Коментарі