– 25 січня близько одинадцятої вечора у мене стався напад. Батько розповідав, що я встиг набрати його номер, але нічого не говорив. Коли він зайшов до кімнати, я лежав на підлозі й не дихав. Батько, православний священик, почав молитися. Коли відновилося дихання і я прийшов до тями, у мене ще були судоми. Нічого не пам'ятав. Лише хвилин за 20 усвідомив, що відбувається. Здивувався, що до мене звертаються в жіночому роді. З того часу ідентифікую себе чоловіком, — каже 20-річна Євгенія ІВАНОВА. З початку 2019-го вважає себе чоловіком. Просить називати Євгеном. Це ім'я планує вписати у паспорт після його заміни.
Іванов живе з батьками, молодшими братом і сестрою в селі під Полтавою. Після нападу по допомогу до лікарів звернувся через два тижні.
— Розказав про втрату пам'яті й судоми. Призначили лікування, як для тих, хто переніс інсульт. Пам'ять відновилася, але у дивний спосіб. Не пригадую події, в яких брав участь. Просто знаю, що було отак, — розповідає. — Про те, що почав вважати себе чоловіком, лікарям спочатку не говорив. Думав, це минеться. Намагався балакати про себе в жіночому роді, копіювати минулий характер. Через місяць зрозумів, що не хочу виходити з кімнати, бо знову доведеться прикидатися. Спустився вниз і сказав: "Говоритиму про себе в чоловічому роді, бо мені так зручно". Мати відреагувала нормально: "Мала одного сина, тепер буде двоє". Батько сказав, що це дурня. Заявив — можу робити що захочу, але в цьому він підтримувати мене не стане. Певний час зі мною не розмовляв. Зараз звертається виключно в жіночому роді. Найлегше новину сприйняв 17-річний брат. Зі своїми товаришами знайомить мене, як брата. Молодша сестра вирішила, що моє тіло хтось захопив. Переживала, як можна жити з монстром під одним дахом. Зараз у нас нормальні стосунки. Старша сестра Марія пообіцяла підтримувати. Та коли попросив її називати в чоловічому роді, заявила, що не може вважати мене чоловіком. Мовляв, я перебуваю в ілюзії, яку вона не хоче підживлювати. Наше спілкування звелося до мінімуму — приїжджаю, гуляю з племінницею, і все.
Друзів не має. З іншими трансгендерами (людьми, незадоволеними своєю статтю. — ГПУ) спілкується через інтернет.
— Мав подругу зі школи. Вона нормально поставилася, коли сказав, що ідентифікую себе чоловіком. Згодом почала ігнорувати в соціальних мережах, в останній момент відміняла зустрічі. Написав: "Розслабся, я все розумію. Але не треба мене ігнорувати". З 11 років допомагав волонтерам збирати гроші дітям на лікування. Відтоді разом багато зробили. Та мою зміну волонтерська спільнота не сприйняла. Про життя не в своєму тілі розповів знайомому з Німеччини, з яким спілкуюся через інтернет. Він не повірив, що раніше я був дівчиною.
У селі мене погано знають, бо рідко виходив. З 14 років маю інвалідність через сколіоз. В останніх класах школи перебував на домашньому навчанні. Тепер на вулицю виходжу частіше. Якось пішов у магазин із молодшою сестрою. Подумали, що я її бойфренд. Ходив до неї на батьківські збори в школу. Там мене вважають її старшим братом.
За кілька місяців Євген звернувся до психіатрів.
— Думав, у мене роздвоєння особистості. Лікарка послухала й сказала, що я здоровий трансгендер. Додала, що може направити до диспансеру, аби точно виключити можливість хвороби. Коли вдома повідомив, що на два тижні маю поїхати, виявилося, що батькові треба у відрядження, а мамі — до знайомої. Мене залишили з молодшими братом і сестрою за старшого. До лікарні потрапив майже через три місяці.
У приймальному відділенні медики радилися 2 години. Зрештою поклали у відділення небуйних жінок. Одразу відібрали все, чим міг би заподіяти собі шкоду. Потім дозволили взяти телефон і навушники. Дав слово, що ховатиму їх від інших пацієнтів. Відселили в окрему палату. У відділенні були два психіатри — чоловік і жінка. Перший відмовився мною займатися. Співробітники потім переповідали — сказав, що з "оцим" працювати не буде.
Спочатку говорили, що в лікарні проведу місяць. Потім — що двох тижнів вистачить. Згодом на мене стали скаржитися медсестри. Мовляв, я занадто позитивний і заражаю цим інших. Розсмішив тітоньку з депресією, яка за два місяці навіть не посміхнулася. Лікарка сказала, що немає сенсу тримати мене. Виписали через п'ять днів. Психолог призначила тести. У висновку написала, що я нормальний чоловік.
Раніше Євген працював копірайтером. З роботи довелося звільнитися, бо не зійшовся в політичних поглядах із начальницею.
— Із менеджером колцентру спілкувалися телефоном. На співбесіді заповнив анкету. Вона прочитала "Іванова Євгенія" і зауважила на помилку. Дізнавшись, що трансгендер, пообіцяла зателефонувати пізніше. Ввечері подзвонила й сказала, що я підходжу. Але поставила умову — маю спілкуватися, як жінка, бо маю ніжний і красивий голос. Не погодився. Потім знайшов вакансію копірайтера. Про співбесіду домовилися у "Фейсбуку". 40 хвилин чудово спілкувалися по телефону. Потім жінка сказала, що я не підхожу. Запитав, чому. "Я прочитала в профілі, який ти. Горітимеш у пеклі. Не треба за собою інших тягнути", — відповіла. Проходив співбесіду на касира. Там говорили: "Ти повинен відпустити волосся і вдягатися, як дівчина. Бо хлопцем виглядаєш, наче дитина. Не хочемо постійно показувати документи й доводити, що в нас не працюють неповнолітні". Через це хочу раніше, ніж планував, розпочати гормонотерапію. Завдяки тестостерону ростуть м'язи, грубішає голос, посилюється оволосіння тіла. Вживати гормон треба пожиттєво. Можна піти далі й зробити операцію. Але на це в мене немає коштів.
Подобаюся людям обох статей
Із 14 років Євген Іванов має сколіоз. Тоді операція могла все виправити, але батьки відмовилися від хірургічного втручання.
— Незадовго до того після операції впала в кому й померла старша сестра Ася. Мала пухлину, лікарі вмовили оперувати, — пояснює Євген. — Ріс депресивною замкненою дитиною. Перетягував увагу на себе, якщо щось хотів — мав отримати. Після зміни самоідентифікації став позитивніший. Подобаюся людям обох статей. Коли лежав у диспансері, познайомився з 25-річною дівчиною, яка страждала на безсоння. Вона в мене закохалася. Ще одна жінка залицялася. Має проблеми із психікою — бажає охмурити кожного чоловіка. Є хлопець, якому я подобаюся як чоловік.
3 
1
Коментарі