— Під самим Львовом патрульний зупинив. Каже, перевищили швидкість, 120 кілометрів на годину. Я кручу пальцем біля скроні: "Ви що? Це ж машина 1939 року випуску. Вона 60 ледве витискає". Повірив, відпустив.
Двоє чоловіків перемовляються польською мовою біля входу до парку культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького у Львові.
Там відбулися перегони ретро-автомобілів "Львівський трикутник". З'їхалися 63 машини, більшість із Польщі.
— А ти скільки їхав?
— Та десь 120 і їхав, — сміється.
— Ми підрахували, загальна вартість цих авто — 8 мільйонів доларів, — розповідає організатор Євген Кравс, 49 років. — Автомобільні перегони на "Львівському трикутнику" проводили у 1930-1933 роках, задовго до створення "Формули-1". Спочатку тут змагалися тільки спортсмени з Польщі. Львів тоді входив до складу цієї країни. Згодом перегони стали міжнародними. Відтоді траса практично не змінилася. Рекорд проходження кола встановив норвежець 1932-го — 2,02 хвилини. Відтоді його ніхто не міг побити, навіть на сучасних авто.
Машини стають у кілька рядів на вул. Вітовського.
— Оце так стартанули, — перекрикує ревіння моторів львів'янка Марія Бєлова, 24 роки. — На вигляд розвалюхи, а їздять ніби новенькі. Хоч би не розсипалися по дорозі.
Після перегонів авто вишиковуються на тротуарі. Перехожі фотографують їх на мобільні телефони. Дітлахи обступають габаритний "меркурій" 1956 року випуску з українськими номерами. Його привіз із Дніпропетровська Михайло Прудніков, 38 років. Працює директором фірми, що виготовляє деталі для машин.
— Учора вперше їздив у ній за кермом, — говорить син господаря авто Михайло, 14 років. — Масивна, постійно на бордюри наїжджав. Кермо треба, як у тролейбусі, чотири рази викрутити, щоб повернути. Покрутив кермо — все одно, що в тренажер сходив.
— Ми приїхали першими, але отримали штраф за те, що не зупинилися біля знака "Стоп". Тому маємо третє місце, — розповідає Михайло Прудніков-старший. — Перший власник цієї машини був радянським емігрантом у США. У 1970-х вирішив повернутися на батьківщину. На поромі приплив до Парижа, а далі через усю Європу — в Харків. Там перерахував 10 тисяч рублів газеті "Правда", йому за це дали громадянство і квартиру. Коли постарів, найняв таксиста, щоб возив. Потім переписав машину на нього. Той спершу таксував, потім в Ялту їздив дєвочєк снімать. 1999-го вже не мав сили їздити, виставив на продаж. Просив як за "ВАЗ-2106".
— Їздимо на ній тільки по вихідних, — додає син. — Вона ж їсть по-дорослому — 35 літрів на сто кілометрів.
Переможцем перегонів став Мирослав Попович, 57 років, з польського міста Стальова Воля. Його автомобіль "фіат" виготовили у 1920-х.
— Запчастини для машини збирав по цілій Польщі. Але всі натуральні, від "фіата", — Мирослав Попович обіймає для фотографії високу білявку на шпильках і підкручує сиві вуса.
Одне коло Мирослав Попович проїхав за 3 хв. 40 с.














Коментарі