— Пап, а этот самолет нам на голову не упадет? — киянин 4-річний Андрій хапає за руку батька Анатолія. У небі над столичним музеєм авіації винищувач Як-3 робить "петлю". 1 липня тут приземлилися 24 ретро-літаки 1930-40-х. Усі прилетіли з Великої Британії.
Винищувач показує в небі фігури найвищого пілотажу. Робить "бочку" — обертається навколо своєї осі, і "кобру" — вертикально піднімається вгору, потім різко знижується. За 10 хв. сідає. Літак сірий, ніс пофарбований у кольори британського прапору — білий, синій та червоний. За крилами — червоні зірки. Пілот, аргентинець 67-річний Максимиліан Гайнце, знімає навушники, відкриває захисне скло. Ногою стає на крило і зістрибує на землю.
— Востаннє такий винищувач літав тут 1945-го, — пригладжує руками розкуйовджене волосся. Він невисокий, худорлявий. — Після війни 40 цих машин Радянський Союз подарував Франції, щоб їхні пілоти змогли повернутися на них додому.
Свій Як купив в одного француза 30 років тому за 80 тисяч доларів. Його корпус почав гнити, в кабіну було страшно залазити. Знайшов контакти конструкторів Саратовського авіазаводу в Росії, де випускали винищувачі. Вони поміняли двигун і все начиння, відреставрували салон, обшивку. Витратив півмільйона доларів. Міг би за ці гроші купити собі "феррарі", "майбах" чи "бентлі". Літак брав участь у першому повітряному бою з фашистами. Тоді в небі зустрілися 18 Яків і 24 ворожі літаки. За годину всі німецькі винищувачі лежали на землі. Як легкий в експлуатації. Має швидкість 400 кілометрів на годину. Мінус єдиний — розрахований на одну людину. Мій онук часто просить, аби покатав. Кажу йому: "Лише тоді, коли зможеш сам сидіти за штурвалом".
Мати літак — означає володіти світом. Будь-якої миті можу полетіти куди заманеться. У мене ще п'ять машин. Їм понад 60 років. Усі у чудовому стані. Біля мого маєтку розташовані величезний паркінг і злітний майданчик завбільшки як футбольне поле. За штурвал сідаю, коли хочу відчути себе на 50 років молодшим.
У мене ще п'ять машин. Їм понад 60 років
Британський принц Кентський 71-річний Майкл виходить з літака Барон-58. Махає присутнім рукою. Він у білій сорочці, чорній краватці й синьому військовому кітелі. Прилетів як пасажир, повітряне судно вів бізнесмен Тім Кларк.
— Щось він геть на принца не схожий, — перемовляються двоє дівчат у джинсових шортах. — От якби у нього хоча б корона на голові була.
Британець дістає з кишені великий чорний бінокль і дивиться, як на землю сідає американський винищувач Мустанг із 69-річним Девідом Кістером на борту.
— Усе життя працював в авіації, — Кістер вилазить із кабіни, знімає сірий шолом. — Як пішов на пенсію, купив ферму, почав розводити устриць. За заощадження купив винищувач 1944 року випуску. Найдовший переліт у 32 дні здійснив із Лондона до Сіднея. Літак розвиває швидкість до 800 кілометрів на годину, за це його називають "Стрімкий привид". Він розрахований на двох. У кабіні тісно, але зручно. Може літати понад 10 годин. У війну цього вистачило, щоб із Лондона долетіти до Берліна, а потім — до Росії.
Британка 69-річна Поллі Вотчер позує перед фотокамерами біля свого червоного літака Пайпер Дакота. Навчилася керувати у 50 років. Доти працювала вчителькою музики.
— Якось знайомий запропонував покатати мене своїм літачком, — згадує. — Після того не могла уявити життя без неба. Пішла на курси пілотів. За рік сиділа за штурвалом. Літак мені подарував чоловік Пітер на день народження. Біля нашого будинку був занедбаний аеродром, там Пітер обладнав злітний майданчик. Двічі літали навколо світу. Якось над Аляскою почав барахлити двигун. Приземлилися на галявині серед лісу. Замінили мастило і нормально дісталися пункту призначення. Після того кілька місяців увесь час снилося, що літак падає.
До Києва з Великої Британії вилетіли 29 повітряних суден. Зробили проміжну посадку у Львові. Два літаки залишилися там через поломку шасі. З Києва полетіли до Севастополя.
Найстаршому пілотові 84 роки
До Києва прилетіли члени англійського клубу "Ейр Сквадрон". Його створили 1966 року п'ятеро авіаторів.
— Ця закрита організація налічує 100 членів, — каже провідний науковий співробітник Музею авіації Валерій Романенко. — Потрапити до їхніх лав може видатна особа, яка зробила вагомий внесок у розвиток Британії. Серед них — керівники військово-повітряних сил, лікарі, юристи, бізнесмени та банкіри. Обов'язкова умова — мати власний літак і вміти ним керувати. Щороку члени клубу здійснюють дальні перельоти до Аляски, Пакистану чи Росії.
Наймолодшому пілотові 60 років, найстаршому — 84. Усі — заможні люди. Ціни на раритетні авіамоделі починаються від 50 тисяч доларів і сягають півмільйона.
4 
35413
Коментарі