Ексклюзиви
Четвер, 09 жовтня 2008 18:02

Леоніда Пономаренка називають українським Бетховеном

Автор: фото: Володимир ГОВОРУХА
  Леонід Пономаренко з Обухова на Київщині награє на гармошці весільну мелодію. На стіні його кімнати фотоплакати співачки Інеш, яка купила чотири пісні у глухого композитора
Леонід Пономаренко з Обухова на Київщині награє на гармошці весільну мелодію. На стіні його кімнати фотоплакати співачки Інеш, яка купила чотири пісні у глухого композитора

"Ви мені, як риба — лиш бачу, як ротом махаєте, — кричить 55-річний Леонід Пономаренко з Обухова на Київщині. — Глухий я із дитинства. Хворів грипом, потім кір учепився. Пішло усложнєніє.

Недочувати став уже в первому класі. Погано писав диктанти. Учителі ставили двойки й оставляли на другий рік. Не знали, шо я недочуваю. Потім батько помер: Чорнобиль шарахнув, і все вмєстє зібралося. Апарат почав носити років у 23, ледь звик. Але й глухим грав на гармошці. Правда, лише здогадувався, шо правильно граю, чуствував".

Пономаренка називають українським Бетховеном. Чоловік понад 30 років пише пісні, створив два музичні альбоми. У найбільшій кімнаті свого приватного будинку влаштував студію. Тут синтезатор "Ямаха", мікрофони, навушники, три великі колонки, баян, гармошка, гітара.

Слуховий апарат Леоніду Олексійовичу купив Олександр Мельник, мер Обухова. Але в апарат чоловік не чує навіть телефонного дзвінка. Усе, що питаємо, у мікрофон повторює сусід, 23-річний Денис Фарафонов. Він працює  звукорежисером у Пономаренка.

— Чотири рази прибігав до мене серед ночі: мелодія стукнула в голову, треба терміново записати, — каже Денис російською про Пономаренка. — А до роботи він лінивий, удома нічого не хоче робити.

Пономаренко розповідає, що пісні йому сняться:

— Іменно вдома, десь на стороні рєдко буває. Недавно сниться, що Іван Миколайчук на якійсь свадьбі, й мелодія грає. Я відкрив очі, два часа ночі. На українському радіо мені диктофон подарували, завжди його біля ліжка тримаю. Наспівав на нього мелодію й заснув. Уранці ввімкнув — відразу половину пісні запустив.

Вони так плакали, що я їм полотенце приносив сльози витирати

— А розкажите про Інеш? — кричить Денис. Леонід Олексійович не чує. Денис повторює у мікрофон.

— Був у мене сусід Віктор Овсієнко, його машина вбила, — починає Пономаренко. — На радіо Вітя вів передачу "Лімузин". Він познайомив мене із Полянськими — батьком і сином. Вони мають студію звукозапису в Києві. Благодаря їм вийшли мої диски. Зробили все практічєскі даром, я із села лише могорич привозив. Вони за то й прозвали мене "ресторан Обухов", — сміється.— Якось до них на студію прийшла співачка Інеш. Їй понравилися слова пісні, яку я не любив. Записала її та прислала мені касєту. Я дав їй ще чотири пісні, але гроші не брав. П"ять років тому в мене був творческий вечір, Інеш приїжджала в Обухов співати. Я тоді підписав із нею бумагу, правда, не поняв, яку. Може, шо не требуватиму із неї грошей за пісні?

На синтезаторі Пономаренко виконує три пісні. Щоби чути музику, знімає слуховий апарат і одягає спеціальні навушники. У них гримить музика.

Леонід грає на весіллях в Обухові.

— За одне беремо 300 доларов. Якось до нас приїжджали американські емігранти, тут є їхні баби й діди. Прийшли мене послухати. Я їм заспівав "Батьківський поріг". Вони так плакали, що я їм полотенце приносив сльози витирати. За одну пісню дали сто доларов, хоч я і казав, шо забагато.

На стіні висить портрет сестри Галини. Жінка померла два роки тому. Після смерті батьків брат і сестра жили вдвох. Своїх сімей не мали.

— Галина була старша на 11 год. Я серед ночі встаю і бренькаю, а вона терпіла. Була моїм продюсером. Я заграю, а вона каже, чи хороша пісня. Після її смерті я єлі одойшов. У Галини був інсульт. Год мучилася, знала, шо має померти. Тоді кілька сусідів померло від інсульту. Це, наверно, Чорнобиль бахнув знову — я в газеті читав.

У хаті Пономаренка безлад. Обухівська співачка Неля Лук"яненко смажить на сковорідці м"ясо. Жінка відмовляється розповідати про себе та композитора, просить вимкнути фотокамеру.

— Вона стісняється, — усміхається Пономаренко. — Як телебачення приїхало, то вобще втекла. А дружини в мене толком не було. У 30 год женився на сусідці, десять днів пожив та й розійшовся. Я тоді грав на свадьбах, харашо заробляв. А коли став зовсім глухий, то вже нікому не потрібен був. Щитайте, що холостяк полностью.

Прізвища першої дружини не хоче згадувати.

1953, 10 вересня — Леонід Пономаренко народився в Обухові на Київщині в родині колгоспниці та чоботаря

1960 — захворів на кір, почав втрачати слух

1971 — вивчився на чоботаря в київському училищі на Подолі, шість років працював у побутовому комбінаті в місті Українка. Звільнився, бо врізав пальця

1980 — почав грати на весіллях

1983 — одружився із сусідкою, розлучився за 10 днів

2006 — померла сестра Галина

2007 — записав альбом нових пісень

Зараз ви читаєте новину «Леоніда Пономаренка називають українським Бетховеном». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 858
Голосування Чому "Динамо" вилетіло з Ліги чемпіонів?
  • 1) слабкий тренер
  • 2) Суркіси - вчорашній день футболу
  • 3) нефарт
Переглянути
Погода