Ексклюзиви
Понеділок, 26 грудня 2005 19:17

Костянтин Тищенко знає 50 мов

 

Професор Костянтин Тищенко, 64 роки, знає, мабуть, найбільше іноземних мов в Україні. Кажуть, керівництво Київського Національного університету написало листа з проханням, щоб його внесли до Книги рекордів Гіннесса. Однак Тищенко відмовився. Коли я прийшов до професора, він саме виставляв за двері моїх колег з газети "Факты". Ті якраз намагалися завести розмову про "ту книженцію".

— Переді мною до неї записали одного, що більше за інших з"їв спагеті! – лютував Тищенко. – І ви хочете, щоби я погодився?

— Хіба не почесно, щоб Україну прославив поліглот?

— "Поліглот" серед філологів – то лайка, – пояснив він і потер долонею свою безволосу голову. – Ми не колекціонуємо мови! А вивчаємо, бо мусимо навчати інших. Сідайте!..

Грошей не мав навіть на трамвай

Я покірно сів. Професор Тищенко об"їздив півсвіту. Володіє фактично всіма мовами Європи, добре знає перську, деякі з рідкісних фіно-угорських. І, єдиний в Україні, розмовляє мовою басків – народу, що живе на території сучасної Іспанії. Разом виходить цілих 50.

— Не смійте нікому повторювати цю цифру! — сердиться він. — Я тиха, скромна людина...

У Музеї мов, створеному Тищенком під самим дахом "червоного" корпусу університету, повно пилюки. У сусідній залі саме шліфують паркет — машина гуде, мов трактор.

— Ви навчалися баскської мови в Басконії? – запитую, коли професор показав музей – усе, крім недошліфованої зали.

— Не баскської, а баскійської, — поправляє він і запитує по телефону когось, чи дають зарплату. Потім кривиться, порпається в кишені. Одягнений професор бідніше за тих, кого навчає, – в недорогий піджак і пом"яті штани від іншого костюма.

— Нову мову вчу, коли її треба викладати студентам, — каже він. — Самотужки.

— А як потрапили до басків?

— Був 1991-й. Я познайомився з одним їхнім журналістом. Того баскійського прапора, що він привіз, хтось із наших виніс на Хрещатик на демонстрацію. Потім баски в Сан-Себастьяні, їхній столиці, розповідали, що дуже стривожилися, бо подумали, що прапор України такий самий, як у них. Наша самостійність надихнула їх продовжувати боротьбу за свою незалежність. Поїхав я на запрошення тамтешнього університету, просто перед самим ГКЧП. Упевнений був, що в Москві візу зарубають.

Тут шліфувальна машина нарешті стихла, і професор перестав її перекрикувати. Пилюка летіла така, що хтось у кутку чхнув. Ми помітили студентку. Вона, мабуть, чекала із заліковкою. Тищенко не зважив.

У моє особисте життя я вас не кликав!

— Сан-Себастьян стоїть над морем, восени там такі холодні вітри! — почав згадувати професор. — Від гуртожитку до університету йшов пішки понад годину: грошей не мав навіть на трамвай. Жив у професора Енріке Кнера? То не простий люд. Холодний, замкнутий, мовчазний. От уявіть: іду ввечері, дощ періщить, темно, а між деревами, у цілковитій тиші, хлопчаки буцають м"яча. І ні вигуку, ні слова. На народних святах теж тиша. А змагання які: перерубування товстезних стовбурів, перехоплювання один в одного 200-кілограмових квадратних брил. Ігри кам"яного віку...

Тим часом запрацювала шліфувальна машина, і знавець мов знову підвищив голос:

— Постаті, якими вони пишаються, — Сімон Болівар і Че Гевара. Їхні родові помістя у Басконії поряд.

Студентка в кутку на стільці задрімала. Розбудив її дзвінок. До музею, який одночасно є аудиторією, набилося повно студентів. І тут я зробив фатальну помилку: спитав професора про його родину. Він аж підскочив і потяг мене за рукав до дверей.

Вдома професор не їсть, лише ночує

— У моє особисте життя я вас не кликав! – спалахнув він, аж студенти присіли. – То їм рекорди, то їм сім"я! Нормальних людей таке не цікавить! – виштовхав мене з музею.

— І не смійте обзивати мене поліглотом! — гукнув услід.

Наступного дня у більярдній на Караваєвих Дачах я зустрівся зі своїм знайомим — Ростиславом Мартинюком, 34 роки, який познайомив мене з професором.

Ростислав розповів, що Тищенко мешкає з матір"ю. Ніколи одружений начебто й не був. Дітей не має. Професор з тієї когорти людей, які дбають тільки про роботу. Вдома навіть не їсть, лише ночує.

— Зовсім нестандартний, — сказав Ростислав. — Не від світу цього дядько, але дуже освічений. З дитинства "вундеркінд", а нині – справжній геній-практик.

Тільки не визнає похвали.

— Наприкінці 90-х я познайомився з ним у його музеї. Давно цікавився мордовськими мовами, вивчав мокшанську та ерзянську. Ніхто в Києві про них нічого не знав, а він знав усе. Недавно вийшла його книжка ?Метатеорія мовознавства". Синтез трьох наук – філології, археології та генетики.

— Геній! А ми тут йому тицяємо якогось там Гіннесса...


Зіяд Фавзі розмовляє 58 мовами

На сході подейкують, нібито Будда розмовляв 150 мовами, а Магомет знав усі. Серед смертних у минулому прославився хранитель середньовічної бібліотеки Ватикану кардинал Джузеппе Меццофанті. Він вивчив 60 мов, на 50 писав вірші та епіграми.
Із сучасників 36-річний бельгійський архітектор Йоганн Вандеваллє володіє 31 мовою. А італієць Альберто Тальнавані вільно розмовляє всіма європейськими, за що його обрали членом 50 академій наук.
У Великій Британії неперевершеним поліглотом вважають журналіста Гарольда Вільямса. Він знає 18 мов. А в Будапешті мешкає перекладач і письменниця Като Ломб, яка освоїла 15 мов.
У новому томі Книги рекордів Гіннесса найбільшим поліглотом планети визнано 40-річного бразильця ліванського походження Зіяда Фавзі. Він розмовляє 58 мовами.

Зараз ви читаєте новину «Костянтин Тищенко знає 50 мов». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3975
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода