— Георгій Кірпа на День залізничника і 8 Березня давав 100 рублів. Щомісяця платив 15 гривень надбавки. Як його не стало, через рік все прибрали. Нинішнє начальство за рабочих не беспокоїться, — каже Олександр Грипас, 57 років. Він шляховий монтер Донецької залізниці з ділянки Родаква-Должанська. П"ять років поспіль їздить із Луганщини до Києва на могилу Георгія Кірпи: у день народження колишнього міністра транспорту — 20 липня і в день його загибелі — 27 грудня.
Минулої неділі було п"ять років, як помер Георгій Кірпа. Доріжки навколо його могили на Байковому цвинтарі з 11.00 заставлені автівками: "лексусами", "мерседесами", "фольксваґенами". На деяких номерні знаки Верховної Ради та Кабміну. Біля поховання зібралися понад сотня людей. Стоять напівколом навпроти сніжно-білої мармурової колони. Вона увінчана скульптурою Георгія Побідоносця. Унизу — вибитий у камені портрет покійного. Його ім"я і дати життя виведені золотою фарбою.
У центрі натовпу — вдова Жанна Кірпа в білій шубі з натурального хутра до п"ят. Більшість поминальників у чорному одязі. Офіцери залізничних військ — у зелених військових одностроях. На могилі Кірпи лежать півтора десятки траурних вінків. На стрічках видно написи: "Від дружини, дітей, онуків", "Від Ради профспілок залізничників", "Від Андрія Юзвенка".
— Церква вічно пам"ятатиме Георгія Кірпу, — виголошує священик під час панахиди. — По Україні можна побачити пам"ятні знаки, церкви, вулиці, які нагадують про нього.
Після короткого молебну гостей запрошують до столу під навісом, метрів за 10 від могили. Виставлені копчене м"ясо, буженина, сало, твердий сир, канапки, горілка, коньяк, вино, банани, виноград. Жанна Кірпа стає на чолі столу. До неї підходять гості.
— Я колись написав листа Вікторові Ющенку, — розказує Олександр Грипас. — Просив допомогти племінниці влаштуватися на роботу. Ющенко передав листа Кірпі. Племінницю взяли провідницею пасажирського поїзду Луганськ—Сімферополь. Це допомогло моїй сім"ї.
— При Кірпі завжди були запчасті, — додає машиніст Куп"янського депо. Не називається. — У нас у депо працюють електрички Р9П та електровози 82М. Усі були на ходу. А зараз — упадок. Запчастин нема, вантажоперевозок нема, грошей нема.
Жанну Кірпу супроводжують дві монашки. Вона їде хвилин за 20 після поминальної відправи.
Удова в білій шубі з натурального хутра до п"ят
— Жанна Ігорівна досі переживає передчасну загибель чоловіка, — пояснює працівник служби безпеки фірми, якою володіє вдова колишнього міністра транспорту.
Після від"їзду вдови гості заговорюють про причину смерті Кірпи. За висновками слідства — він застрелився. Люди в це не вірять.
— Він був розсудливий, такі не стріляються, — переконаний машиніст із Куп"янська. — У сім"ї й на роботі все було добре. Причин вбивати себе — жодних. Кірпа міг стати президентом і навести лад у державі, якби його не застрелили.
За життя Георгій Кірпа чимало допомагав церкві.
— Георгій Миколайович був небайдужим до нашої обителі, — розказує ігуменя Михаїла з Миколаївського жіночого монастиря в селі Городок на Рівненщині. — Ніколи ми йому не нагадували про себе. Приїздив і допомагав: дав гроші на купола, дотягнув до монастиря газ. На кожне свято присилав усім 150 сестрам пакуночки з цукерками, сорочки, рукавички.
Родина перебралася за кордон
Після смерті Георгія Кірпи його дружина Жанна Ігорівна переїхала у Словаччину. Там живе їхній старший син Віталій. Вона буває в Україні. 8 вересня заснувала Міжнародну громадську організацію "Фонд ім. Георгія Миколайовича Кірпи".
Донька колишнього міністра транспорту Інна — пластичний хірург. Стажується в Австрії. Вона одружена із названим сином Анатолія Франчука, колишнього свата Кучми. Має акції товариства "Інтер-Поліс", яке спеціалізується на страхуванні від нещасних випадків на залізничному транспорті. В Інни Кірпи є 40,5% акцій товариства "Трансфарм", яке розповсюджує медпрепарати.
Син Георгія Кірпи керує фірмами транспортного профілю "Трансфордвардінг", "Феакр" і "Ріал Істейт АГ". Заробляє на елітній нерухомості.
Сім"ї Кірпи належав "Експрес-банк".
Оксана ПЕРЕВОЗНА
Що зроблено за Кірпи
— збудували пункт перестановки вагонів на європейську колію на станції Ягодин на Волині. Це напряму зв"язало Львівську залізницю з польською;
— реконструювали головний залізничний вокзал у Львові. Відкрили приміський вокзал;
— як гендиректор "Укрзалізниці", звільнив п"ятьох із шести начальників залізниць;
— зменшив частину бартерних перевезень із 87% до 5%. Заборгованість із зарплати зменшилася на третину;
— реконструювали Ужгородський вокзал. Біля відновленої 120-річної будівлі звели сучасне приміщення;
— збудували Південний вокзал у Києві. Реконструювали центральний;
— запустили швидкісний поїзд Київ—Харків та електрички підвищеного комфорту.
3 
1
Коментарі
3