— С мужем я познакомилась в германском Дрездене. Вместе работали в супермаркете. Я — на раскладке товара, он — начальником смены, — каже киянка 34-річна Олена ГІЛБЕРТ. Торік з сином 4-річним Марком утекла від чоловіка Йозефа ГІЛБЕРТА, 40 років, до матері в Київ. Тут п'ять місяців тому народила доньку Аліну.
З Оленою Гілберт зустрічаємося у столиці. У неї зелені очі та русяве волосся до плечей. Виглядає втомленою. Каже, не спить ночами, бо донька капризує.
— Йозеф — хороший чоловік, але дуже педантичний, — розповідає. — Тільки щось не туди поставила — одразу скандал. Та якось із цим мирилася. Серйозні проблеми почалися після народження сина. Чоловік тішився, коли в України відібрали Крим, а на Донбасі почалася війна. Мовляв, так вам і треба. Старалася не реагувати на його репліки. Та за якийсь час моя бабуся з Бахчисарая змушена була переїхати до Києва. За рік померла від туги за рідним домом. Після цього слова чоловіка почали дратувати. Не могла втриматися, коли він із пивом сидів біля телевізора і радів, що знову загинув український воїн. Сварилися щодня. Постійно ходила із синцями. Коли дізналася, що вдруге вагітна, вирішила тікати. Щоб чоловік дозволив покинути країну з дитиною, збрехала, що їду до хворої матері. За тиждень обіцяла повернутися. Але твердо знала, що цього не робитиму.
За місяць Олена подала на розлучення. На початку 2018-го подружжя офіційно розірвало стосунки.
— Йозеф постійно телефонував, — каже Олена. — Взимку вперше прилетів в Україну. З того часу став навідуватися щотижня. Стоїть під вікнами і чекає, доки з дітьми вийду гуляти. Син його впізнає. Плаче, що до рідного батька не пускаю. А я не хочу, щоб вони спілкувалися. Боюся, Йозеф навчить його ненавидіти Україну. Аліна ще не розуміє, хто він. У її свідоцтві графа з інформацією про батька порожня. Документи оформила, як мати-одиначка. Йозефу не казала, що то його дитина. Та він все зрозумів, коли побачив Аліну. Вони схожі.
Зараз Олена та Йозеф судяться за сина. Чоловік хоче забрати його у Німеччину.
— Суд призначив йому одне побачення на тиждень, та він хоче більшого, — говорить Олена. — Планує довести, що він батько Аліни. Каже, потім обох дітей забере із собою.
Із Йозефом говоримо скайпом. Виглядає старшим за свої роки, обличчя густо пронизане глибокими зморшками. Сидить за столом. На ньому видно фото Марка. Чоловік тримає сина за руку.
— Вся зарплата йде на перельоти. Квиток коштує 300 євро. Купую їх на місяць уперед, — Йозеф показує стопку роздрукованих квитків. — Не можу без Марка. Навіть українську вивчив досконало, щоб Альона не дорікала, що син не знає рідної мови. Коли зрозумів, що маю ще й доньку, впав у депресію. Альона нічого чути не хоче. Каже, я сепаратист. Вирішив літати в Україну, скільки буде треба.
6 
1
Коментарі