"Міліціонери говорять, що знайти зниклу людину тяжче, ніж розкрити вбивство. Така справа може тягнутися 15 років", — зітхає львів"янка Ірина Мойсей, 44 роки. Зустрічаємося ввечері неподалік обласного управління міліції у центрі міста.
Торік 22 травня зник син Ірини, 19-річний Віктор Сирота.
— Повертався з коледжу. У руці тримав зошита з практичними завданнями. Його перепинив двоюрідний брат Ігор Шкред, — від хвилювання в Ірини тремтить голос. — Син забіг до хати. Сказав, що їде з Ігорем у його село Серники Перемишлянського району. Просив грошей на дорогу. Дала двадцятку, ще 5 гривень узяв на дискотеку.
Ірина працює форсувальницею на державному підприємстві "Аргентум". Син навчався в коледжі харчової промисловості на факультеті технології бродильних виробництв. Чоловіка не бачила чотири роки.
— Він майже спився, живе з матір"ю в селі в Мостиському районі. Діти його знати не хотіли. Старший син Олег поміняв прізвище, Віктор також планував. Чоловік аліментів не платив. Аби дітей прогодувати, їздила на заробітки в Москву.
Показує фотографію сина. Біля вуха велика чорна родимка, на губі та брові — менші.
— Його бачили в селі Мерещів, поруч із Серниками. Туди поїхав із друзями на танці. Ігор кудись вийшов із клубу. Син рушив його шукати, зайшов у кінець села. На лавці сиділа бабця, чекала онучок із дискотеки. Нікуди не міг подзвонити, у нього ледь блимала мобілка. Бачили, як біля нього зупинилася світла машина із затемненими фарами. У ній сиділи двоє хлопців.
Мати каже, що боргів і кредитів син не мав.
— Увесь час був біля мене. Скоро втомлювався, приходив із коледжу та лягав спати. Я відвідала 15 ворожок. Усі стверджують, що був на грані смерті. Вижив, але в біді. Біля нього є двоє хлопців та світла дівчина. Лише одна похитала головою: "Я можу помилитися. Дай Боже, щоби він був живий". Їздила у Дрогобич до священика-ясновидця. Він сказав: "Живий, але далеко від дому. Ви його ще побачите, але не скоро".
У місцевих газетах з"явилася інформація про зниклого Віктора.
— Почали дзвонити. Чоловічий голос сказав, що знає, де мій син. Просив на його номер переказати 1000 гривень. Сказав, що більшість мусить віддати своєму шефу. Емемескою скинув фото сина. То був знімок із газети, там Віті — 16 років. Відтоді він підріс, змужнів.














Коментарі