У київській галереї "Да Вінчі" 19-річна письменниця Олеся Соломіна презентувала книжку "Тринадцять". У ній вона описала історії 13 успішних чоловіків. Серед них — дизайнер Сергій Єрмаков, реп-співаки Тіматі та Серьога, хореограф Юрій Бардаш.
Довге волосся Олесі Соломіної зачесане вгору. Ззаду на шиї в дівчини татуювання — число 13. Олеся каже, що воно приносить їй щастя. Таку ж наколку мають її мама та сестра.
До письменниці підходить 35-річний модельєр Сергій Єрмаков. Під лікоть його підтримує хрещена мати Тамара, бо Сергій майже не бачить. Соломіна дарує йому свою книжку. Він кладе її у внутрішню кишеню куртки.
— Написала все, як я розповів, — каже Сергій Олесі. Хрещена мати допомагає йому вийти на вулицю. Він закурює легкий "Кент". До Єрмакова підводять високу модель Катерину. Дизайнер торкається її живота.
— Какая красивая девушка! — говорить і затягується сигаретою.
— Із Олесею нас познайомила донька телеведучої Світлани Вольнової Аннет. Вони подруги, — розповідає дизайнер. Його супутниці відходять убік. — Олеся брала в мене інтерв"ю разів з вісім. Не перевіряв, що вона написала, бо довіряю їй.
Сергій Єрмаков із 11 років хворіє на цукровий діабет. Через це він майже втратив зір. Модельєр переніс вісім операцій на очах.
Схиливши голову, він зізнається, що теж пише книжку.
— Героя — 45-річного кінорежисера Філіпа — списав із себе. Я збираюсь у 45 років теж зняти фільм. Мені допомагає друг — письменник Дмитро Долина. Іноді диктую йому тексти по телефону до п"ятої ранку. Ми вже написали два романи, але друком вони не вийшли.
Починає накрапати дощик. Єрмаков одягнений у блискучу вишневу куртку та футболку з обличчям дизайнера Джона Ґальяно. На шиї — круглий срібний медальйон.
— Це виріб п"ятнадцятого століття, — демонструє прикрасу дизайнер. — Його з Мексики мені привезла подруга Лариса Ґарсіа. Вона — мексиканка, нині живе в Києві. Замовляє в мене сукні.
Запитую, чи пам"ятає першу сукню, яку створив.
— Пошив біле плаття із зеленим оксамитом для мами Віри Геннадіївни. Це було в сьомому класі, — згадує дизайнер. — Її визнали королевою новорічного вечора. Через два роки я продав плаття на базарі. За ті гроші сім"я харчувалася два місяці.
Кужель для мене наче друга мама
Нещодавно дизайнер пошив весільну сукню з талією, затягнутою корсетом до 15 см. Єрмаков створив її для дружини свого друга бізнесмена Олексія.
— Вона хотіла бути схожою на порцелянову статуетку, — складає він руки на грудях. — Я їй сказав: "Марино, ти не зможеш рухатися, лише стоятимеш". Під час танцю наречений тримав її на руках. У машині вона лежала на задньому сидінні.
Питаю, чи має улюблену клієнтку.
— Дуже люблю Олександру Кужель (заступник міністра регіонального розвитку та будівництва. — "ГПУ"). Вона для мене наче друга мама. Півтора року працюю зі співачкою Іриною Білик. Учора вона замовила для себе весільну сукню. Не знаю, чи збирається вона заміж. Ми домовилися, що Ірина покаже цю сукню на показі моди "Анти-СНІД".
— Сережа, я уже бегу, — обнімає за плечі модельєра хрещена Тамара. Той повертається на звук її голосу. Жінка цілує його в щоку та йде до виходу з "Арени-сіті".
Сергій Єрмаков розповідає, що два тижні тому купив у Конча-Заспі, що поблизу Києва, шість соток землі. Дизайнер хоче звести там будинок.
— Сам його спланую, — каже чоловік. — Учора він мені наснився.
Два роки тому Сергій розлучився. Із дружиною Людмилою прожили 15 років, із них шість — в офіційному шлюбі. Нині колишнє подружжя не спілкується.
— Десять років тому Люда переїхала в Італію до родичів. Працювала продавщицею одягу в модельному бутику. Зустрічалися лише кілька разів на рік. Людмила обманула мене, — говорить він, але подробиці розповідати відмовляється.
Зізнається, що коханої жінки не має, хоча самому — нудно. Кличе адміністраторку Ольгу. Вона кидає сигарету й бере модельєра під лікоть.
За кілька годин у клубі "Барський" має відбутися показ одягу Єрмакова "Містик". У клубі Сергій сідає на краєчок дивана й знімає окуляри.
3 
35413
Коментарі
1