У столичній мерії відбувся благодійний бал "Київське Віче". Зібрані на ньому кошти витратять на видання книжок українських класиків та сучасних письменників для дитячих бібліотек.
О 19.00 перед мерією стелять червону доріжку. Обабіч неї стоять хлопці в кольчугах та зі списами. Довкола городяни розпитують, що відбувається. До зали пропускають за запрошеннями та квитками. Їх можна купити тут-таки в дівчат в українських костюмах. Вартість — 500–1000 грн.
Доріжкою проходить організаторка вечора Тетяна Логуш у довгій світлій сукні.
— До 2012 року буде видано подарунковий альбом про Київ. Його пропонуватимуть гостям чемпіонату з футболу— розповідає.
У залі мерії за столами, на яких лежать фрукти, сидять кількадесят відвідувачів, переважно чиновники міськдержадміністрації.
42-річна дизайнерка Діана Дорожкіна у фойє розглядає манікюр. Студентка інституту легкої промисловості Аліна проситься до неї на практику.
— В принципе это можно, — Дорожкіна залишає дівчині номер свого мобільного. — Але краще подзвони в серпні. Ми якраз із родиною повернемося з морів.
Заступниця столичного мера 38-річна Ірена Кільчицька походжає залою у довгій зеленій сукні від дизайнерки Олени Голець. Хапає за руку фотографа одного з київських таблоїдів:
— Ви навіщо мене сфотографували з маленьким пластиром на нозі? В Інтернеті розтрубили, що я невдало зробила епіляцію!
Фотограф висмикує руку:
— То не я знімав!
— Ану покажіть, як ви мене сьогодні сфотографували, — відбирає фотоапарат. — Ви не дивуйтесь, я народилася без скромності.
Кілька хвилин розглядає знімок. Каже задоволено:
— Нам, дівчатам, треба бути такими, якими років 100 тому були лише чоловіки. Жінка не повинна сидіти вдома, готувати їжу і виглядати, чи принесе щось чоловік додому. Вона має сама добувати все для родини, буквально виривати. Коли мене критикують за поведінку чи одяг, я не звертаю на це уваги. Уже років 15 не живу від зарплати до зарплати. Але були й такі часи, коли могла витратити всю зарплату на туфлі чи косметику, а потім жила в борг. А це давало такий стимул працювати, що кар"єра стрімко пішла вгору. Головне — не слухати, що тобі говорять інші, а робити те, що вважаєш за потрібне.
Цікавлюся, чи має час на своїх дітей — 8-місячного Марка та 2-річну Моніку.
.— Аякже! З Монікою вчимося малювати. Правда, малює вона не краще від мене. Травичка і сонечко у нас виходять приблизно однаково, — сміється. — Я своїх дітей ні за що не лаю. Моніка мені обклеїла сукні та костюми якимись етикетками, наклейками. Та я не серджуся.
Захід триває до півночі. Більшість гостей розходяться о 23.00 — після показу вечірніх суконь від незрячого дизайнера Сергія Єрмакова.
5 
35413
Коментарі