— Женя такий був добрий, що й мухи не образить. Ніколи ні на що не скаржився. Ми з ним разом проходили строкову службу. Потім він на контракт пішов. Коли почалася війна, Женю в АТО відправили. Вони під Слов'янськом стояли. Останній рік у частині перебував, на схід не їздив, — каже 25-річний Сергій Бондаренко з Одеси.
Його товариш 25-річний десантник Євген Василенко повісився 16 червня у військовій частині селища Гвардійське на Дніпропетровщині.
— На Женю вдома чекали дружина й 3-місячна донька. У червні він приїжджав у відпустку. Майже весь час проводив із родиною. Був веселий. 17 червня у нього закінчувався контракт. Хотів піти з армії і пошукати цивільну професію, — розповідає брат дружини загиблого Олег Несен, 30 років.
— Останні два дні Женя не відповідав на дзвінки родичів, — говорить Олег. — Нам зателефонували з військової частини. Сказали, що Жені більше немає. Говорять — він наклав на себе руки. Але такого не може бути.
Коментарі