Півроку сидить без роботи інженер-електрик 43-річний Микола Рогай зі Львова.
— Я був начальником електромонтажного відділення на державному підприємстві. Мав під собою шестеро підлеглих електромонтерів, — розказує Микола Васильович. — Одного ранку приходить на роботу колега Оксана. Вона мого віку, розлучена. Має трьох дітей. Їм по 10, 13 і 15 років. Вся заплакана. Каже, мала в кошельку три тисячі гривень, їхала на базар малих одягати. В маршрутці розрізали сумку і витягли всі гроші. Плаче, бо діти босі, голі, до зарплати далеко, а зима надворі. Пожалів нещасну. Витяг із гаманця дві тисячі гривень, що припас на новий телевізор, 100 доларів, які вдалося напередодні на халтурі заробити і 50 євро, що кум подарував на день народження.
Оксана обіцяла повернути з першої зарплати. Гроші нам видали через три тижні. Але за борг не згадувала. Почекав ще місяць, потім два. На четвертий делікатно натякнув, що у моєї жінки день народження, хочу купити золоту цепочку. Співробітниця стала мене уникати. Ще через місяць в автомобілі полетів акумулятор. Виловив Оксану. Пояснив, що гроші вже конче потрібні. Вона сказала, що завтра все принесе.
Наступного дня Оксана на роботу не прийшла. Мене викликав директор підприємства. З порогу заявив, що звільняє, бо займаюся вимаганням. Тим більше у беззахисної, самотньої жінки. Оксана написала на мене жалобу, наче я в особливо грубій формі вимагав у неї грошей, яких вона ніколи не позичала. Мене мало не вхопив інфаркт. Стало пекти у грудях, в очах потемніло.
Підлеглі зізналися, що я не перший, хто попався на вудочку цієї ошуканки. Вона напозичала грошей в усіх. Але брала трохи менші суми. А так, як я був її начальником, вирішила мене позбутися.
Тепер сниться мені в кошмарах. То вона в мене хату забирає, то машину мою палить і регоче. Спочатку сильно хотів їй помститися. Брав ременя і хотів іти душити її. Але жінка стримувала. Казала, щоб Бога боявся, на 3 тисячах світ клином не став. Уночі сам до себе говорю і матюкаюся. Шкода мені тих трьох дітей. Що з них виросте з такою мамою. Людям тепер не довіряю. Позичати, поки живу, нікому не буду.
1 
1
Коментарі