"Два роки тому виставили на продаж хату і переїхали із сім'єю жити у Польщу, — пише лучанка Людмила, 39 років. — Донька там вступила до університету, син закінчив школу. У Варшаві свого житла не маємо, бо досі будинок у Луцьку не продали. Покупців ніби відводить від нас якась зла сила. Одні навіть завдаток дали, однак угоду про купівлю-продаж нерухомості ми так і не уклали. Чи не замішана в цьому моя сестра? У неї три квартири, які здає в оренду. Ніколи не мала проблем із грішми. Але мені дуже заздрить. Думає, раз ми виїхали в Польщу, то в нас тепер грошей кури не клюють".
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Запалює свічку, обводить нею навколо світлини, яку надіслала Людмила. На ній дві кучеряві жінки. Блондинка одягнена у вишиванку, шатенка — у гольф і джинсову жилетку.
— Сестра не причетна до того, що досі не продали будинок у Луцьку. Причина — в сусідах. Коли покупці навідуються до оселі, ті говорять, що хата з поганим минулим. Відлякують, щоби дім довше стояв пусткою, а нові господарі не надокучали переїздом і ремонтом. Та й ріелторку час змінити. Вона не зацікавлена у продажі вашої нерухомості, бо матиме малі відсотки. Займається дорожчими об'єктами. Ваш навіть не рекламує.
"Син повернувся з війни іншою людиною, — розповідає у листі 58-річний Тарас Олександрович із Івано-Франківської області. — Одружуватися не хоче, роботу шукати теж. Переживає важку депресію. Втратив під час бою друга. Звинувачує себе у його загибелі. Але він нічим зарадити не міг. Самому тоді відірвало п'яту. Їздив кілька разів до психолога. Нам із дружиною навіть здалося, що повернувся інтерес до життя. Однак недавно почав пропадати з дому. Одні знайомі бачили його в клубі, інші — біля ігрових автоматів. Сестра має гарну посаду на одній фірмі. Готова взяти його до себе охоронцем. Син не хоче, робить паспорт, щоб виїхати за кордон. Чи пускати нам його так далеко? Хто там за ним пригляне?"
Вкладає у конверт фото сина у маскувальному костюмі.
— Син переживає посттравматичний стресовий розлад. Самотужки вибратися з цього стану навряд чи зможе. Йому зараз необхідна допомога спеціалістів. Перш ніж спакує валізу, має показатися психологу і завершити медикаментозне лікування. Вам хочеться якнайшвидше його одружити. Але новоспечена невістка не втримає його вдома. Поїздка за кордон змінить хлопця. Повернеться звідти не сам. Через 2 роки будете тішитися онукам.
"Сину Володі 8 років, доньці Свєті — 14, — пише 41-річна Наталія із Житомирської області. — Я чотири рази була розлучена. Мати обіцяла, що від мене відречеться, якщо ще раз вийду заміж. Дуже боїться, що в селі на неї показуватимуть пальцем. Кому яка різниця, скільки у мене було чоловіків? Ніколи за чужий рахунок не жила. Просто хотіла кохання. Коли вийшла заміж уп'яте, мати перестала зі мною говорити. Василь за мене молодший, але чоловік хороший. Ніколи на мене руку не підніме, любить і останнє готовий віддати. Однак діти не можуть знайти з ним спільної мови. Конфлікти виникають без причини. Дочка сказала обирати між нею і чоловіком. Погрожує, що піде з дому. Син Васю недолюблює. Але коли він подарував Володі новий телефон, ревнувати мене до вітчима перестав. Не знаю, як їх усіх примирити. Боюся втратити дітей".
Біоенергетик сканує долонею фото худорлявої жінки в кухонному фартуху. Вона ліпить вареники.
— Онуків проти зятя налаштовує теща. Коли поговорите відверто з матір'ю, донька перестане погрожувати і стосунки із сином стануть ближчими. Матері не до вподоби не сам зять, а його батьки. Має з ними затяжний конфлікт. На ваше сімейне життя це впливати не повинно. Будьте готові чимось пожертвувати. Більш за все, стосунки з мамою на деякий час вичерпають себе. Скоро вам її ігри в мовчанку навіть сподобаються. Помітите, що стали рідше сваритися з коханим. Коли б не її втручання у ваше життя, останнього розлучення можна було б уникнути.
"Донька Руслана зустрічається з одруженим чоловіком, — пише 63-річна Анастасія Василівна із Київської області. — Спочатку про роман не зізнавалася, бо соромилася різниці у віці. Їй 28, а йому 54. Має дві доньки, дружину, гарну посаду. Знайшов Руслану в інтернеті. Зустрічалися 4 місяці. Стосунки розвивалися швидко. Вона чекала на Новий рік обручку, а він подарував квартиру. Ми були шоковані. Такі подарунки просто так не вручають. Руся живе надією, що колинебудь він стане її сім'єю. Ми переконуємо дочку в іншому. Скоро буде півтора року, як вони разом. Нічого не змінилося. Ці стосунки приречені. Боюся, що Руслана так довго не протягне. Вона хоче шлюб і дитину, але цьому чоловікові розлучення ні до чого. Він — відома людина, дбає насамперед про власний імідж".
— Після Нового року донька розірве стосунки з коханцем. Він не опиратиметься, бо втомився від погроз, прохань і скандалів. Не для цього заводив стосунки на стороні. Руслана побиватиметься за коханим недовго. Вже в березні з'явиться новий шанувальник. Не менш відомий, але холостяк. 2021 рік зустрічатиме вагітною.
"Чоловік зі мною розлучився. У нього тепер є інша сім'я, — пише вінничанка Анастасія Володимирівна. — Ми прожили у шлюбі 20 років. На час розлучення син закінчував школу. Чоловік його не підтримав, відвернувся. Він має дуже впливову посаду. Пішов із сім'ї без пояснень. У мене настали скрутні часи. Лишилася без роботи. Чоловік робить усе, щоб мене нікуди не взяли. Не знаю, як жити далі. Треба ставити сина на ноги, а я не розумію, за що мені це все. 10 років тому отримала у спадок від бабусі будиночок у селі, але не можу його продати. Чи є шанс помиритися з чоловіком? Багато знайомих зараз наговорюють йому на мене страшні речі. Там нема і долі правди".
— Маєте шанс повернути стосунки, але задоволення від цього не отримаєте. Чоловік продовжить заводити романи на стороні. Задумаєтеся над переїздом. Син продовжить здобувати вищу освіту у Польщі. Вас тут нічого не триматиме. Роботу там знайдете легко. Мову вивчите за кілька місяців. А головне — почуватиметеся щасливішою. За вашою спиною більше ніхто не пліткуватиме, а чоловік не зможе ставити палки в колеса. Поживіть для себе. Новий рік принесе вам сюрпризи, про які навіть боялися подумати. Почнете насолоджуватися життям.
3 
1
Коментарі