Батьки 33-річного спікера Арсенія Яценюка мешкають у старому австрійському будинку в елітному районі Чернівців. Вони — викладачі Чернівецького університету. Петро Яценюк читає історію, а його дружина Марія Григорівна — французьку мову.
Червоні дерев"яні двері в під"їзді на кодовому замку. Дзвоню.
— Прошу, відчинено! — чути голос 64-річної матері Яценюка Марії Григорівни.
До квартири ведуть сходи, вкриті малиновою доріжкою.
— Заходьте. У нас не роззуваються, — запрошує господиня. — Я вам кави зварю.
У їдальні над столом висить картина "Бузок" Якова Січкаря. Поряд — два керамічні пейзажі ізраїльського міста Назарет.
— Оцей стільчик, — показує жінка на низьке темне кріселко, — Арсенію змайстрував дідусь із Коломиї — Григорій Дмитрович Бакай. Але не сідайте на нього, за столом на цьому стільчику незручно сидіти.
Додому з лекції повертається Петро Яценюк, 66 років. Каже, що вже втомився розповідати про сина. Знімає пальто в коридорі, бере товсту книгу і йде до кабінету.
— Весь тиждень телефон не замовкає, телевізор майже не вимикаємо, — пояснює господиня.
Веде до вітальні з високою стелею. На стінах висять картини. На журнальному столику — стосик публікацій про Арсенія Яценюка та фотоальбоми. Біля дверей — дерев"яне розп"яття.
— Ці кімнати колись належали студентському гуртожитку. Ми тут із Петром Івановичем зустрілися 1965-го на танцях, — пригадує жінка. — Він учився на історика, а я вивчала в університеті іноземні мови. Познайомилися під час танго — повільного, довгого. Побралися 21 листопада, на мій день народження. Весілля зіграли в Кострижівці, рідному селі Яценюків. Його батьки досі мене на "ви" кличуть. У їхній родині так прийнято.
Оцей стільчик Арсенію змайстрував дідусь із Коломиї — Григорій Дмитрович Бакай
Каже, чоловік 14 років був заступником декана історичного факультету.
— Спершу викладав історію СРСР, а тепер — Росії. Захистив кандидатську дисертацію, з 1988 року — доцент. А я свою наукову роботу не закінчила. Займалася дітьми, — веде далі Марія Григорівна.
Петро Іванович виходить із кабінету в чорних штанях та білому тонкому светрі.
— Спершу нам університет дав одну кімнатку. У ній тепер наша їдальня, — показує помешкання. — А 1975-го розширилися до трьох кімнат, з усіма умовами.
Випускні іспити Марія Григорівна складала вагітною. 1967-го в Яценюків народилася донька Аліна. Вона закінчила факультет іноземних мов Чернівецького університету. 1999-го виїхала до США. Живе в Санта-Барбарі, працює менеджером. Її 19-річна донька Уляна навчається в Каліфорнійському університеті.
Арсеній народився, коли сестрі було шість із половиною років.
Питаю, чи, бува, не вона дала братові ім"я.
— Ми мали кілька варіантів імен — Ігор, Роман, — пожвавлюється господиня. — Чоловік пішов до РАЦСу реєструвати сина. Повернувся і сказав, що записав його Арсенієм.
Марія Григорівна каже, що Арсеній змалечку годинами складав конструктори.
— Набирав купу деталей і доки не допасував усе до ладу — не вставав із підлоги. Віддали його до української школи з поглибленим вивченням англійської мови. Це в нашому... — затинається й каже французькою: quartier. — У нашому кварталі! Англійську опанував досконало. А от французької мама дитину не навчила. Син часом телефонує, питається: "Як то звучить по-французьки?" Купили йому піаніно "Україна" в кредит. Запрошували приватного викладача, але тої науки син не довершив. Зате співає гарно. Це в нього від батька. Петро Іванович у армії керував хором.
Петро Яценюк підхоплюється і знову йде до кабінету.
— То не по моїй частині — такі спогади, — каже добродушно у дверях. Повертається із довідником "Українські історики XX століття", сідає біля дружини.
Мати розповідає, що Арсеній змалечку був вибагливий до їжі.
— Ми часто їздили до санаторіїв. Арсен уже тоді проявляв принциповість за столом. Чемно відсував тарілку й казав, що цієї страви не їстиме. На родинні свята готую йому налисники з сиром, м"ясом, юшку з домашньої курки. Любить рибу — цілого запеченого коропа. Вони з батьком часто на риболовлю на водосховище до села Касперівці Заліщицького району на Тернопільщині їздили.
Про шкільні уподобання Яценюка розповідає його приятель дитинства 32-річний Мирослав Зайчук — заступник декана географічного факультету місцевого університету.
— Арсен торти полюбляв, солодощі, але залишився худеньким і струнким. Був на 20–30 сантиметрів вищим за однолітків. Удома в нього було так просторо, що ми на велосипеді каталися. Якось Арсен перечепився за електроподовжувач і розсік брову. Він легко дарував свої іграшки. Казав: "Подобається — бери!" Збирав марки, етикетки з сірникових коробок, модельки. На канікули виїжджали разом до селища Яблунів до моїх родичів. Там пускали на річці кораблики. Якось назбирали каштанів і пуляли одне в одного.
Мирослав каже, що про дівчат вони говорили мало.
— Хто кому подобався в класі — залишали в собі. Нас більше цікавило, як патрони з іграшкового автомата вилітають.
Із невісткою Терезією Арсеній познайомив матір на Новий рік 1998-го.
— Син якось приніс альбом. "Це твоя майбутня невістка!" — вручає мені, — розповідає жінка. — А перед Новим роком попередив, що приїдуть удвох. Невістка подарувала мені косметику французької фірми "Ланком". А Петрові Івановичу — солідний швейцарський годинник.
Пригадує, як другокурсником юридичного факультету Арсеній став співзасновником фірми "Юрек ЛТД" у Чернівцях.
— Їм усього по 18 років було, молодь. Нас це дивувало. А 1997 року прийшов додому, посадив нас із чоловіком за стіл і каже: "Мене запрошують до Києва на роботу". Я була проти, а Петро Іванович підтримав сина. Перші роки Арсеній знімав квартиру під Києвом. На суботу чи неділю приїжджав додому із валізою сорочок. Усе це треба було за дві-три години випрати та випрасувати. Бо підвечір син біг на зворотній рейс. 2000-го він купив у кредит першу однокімнатну квартиру.
— Відчуваєте тривогу за сина?
— Щоби я кричала на радощах після голосування у Верховній Раді — не скажу, — продовжує Марія Григорівна. — Але інтуїтивно відчуваю, що все буде гаразд. Арсеній мені сказав: "Мамо, в мене було шість призначень і стільки ж відставок. Я вже звик. Мені лише 33 роки, я ще зумію досягти всього".
1943, 21 листопада — Марія Бакай народилася в с. Княждвір Коломийського р-ну Станіславської (нині Івано-Франківська) обл.
1941, 12 липня — Петро Яценюк народився в с. Кострижівка Заставнівського р-ну Буковини
1953 — родина Бакаїв переїхала до Коломиї
1962 — Марія вступила на факультет іноземних мов Чернівецького держуніверситету
1965, 21 листопада — побралася з Петром Яценюком, третьокурсником історичного факультету
1967 — Марія Яценюк почала викладати французьку мову в університеті;
30 вересня — народилася донька Аліна
1974, 22 травня — народився син Арсеній
1988 — Петро Яценюк захистив кандидатську дисертацію, до 2002-го працював заступником декана історичного факультету
1999 — Аліна з донькою Уляною виїхали жити у Санта-Барбару, штат Каліфорнія, США
2001 — міністр економіки Криму
2003 — 1-й заступник голови Нацбанку
2005, 27 вересня — Арсенія Яценюка призначили міністром економіки
2007, 21 березня — міністр закордонних справ; 4 грудня — голова Верховної Ради
2 
1
Коментарі
1