— "Газету по-українськи" почала виписувати три роки тому. Порадила невістка Люда. Читаю, коли відпочиваю. Раніше ніколи нічого не вигравала, тому перемозі зраділа, — каже 80-річна Антоніна Чугай із села Новий Бурлук Печенізького району на Харківщині.
Передплатила "Газету по-українськи". Надіслала копію квитанції на адресу редакції і виграла 250 грн.
— Дитинство було нелегким, бо мене виховувала одна мати, — розповідає Антоніна Наумівна. — Вона робила в колгоспі за трудодні. Я після школи вивчилася на швачку. Але по професії не працювала. Повернулася додому, а в селі ж не було швейної. Тому пішла в ланку, сапала буряки. Коли вийшла заміж, робила телятницею. Тяжка була праця. Взимку треба було їздити в поле по солому. Я до роботи завжди ставилася добросовісно. За телятами доглядала, як за дітьми. Вони в мене мали найбільший "привєс". За це мене колгосп нагороджував цінними подарунками. Чоловік працював в колгоспі трактористом. Часто допомагав поратися біля телят.
5 років тому поховала чоловіка Григорія Івановича. 2016-го — старшого сина Сергія, якому було 48 років.
— Сергійова сім'я живе на одній вулиці зі мною, — каже Антоніна Чугай. — Внучка Настя уже заміжня, маю правнучку Соню, якій три рочки. Невістка Люда навідується до мене. Молодший син Володя живе в райцентрі. Раніше робив на тракторі. Цього року йтиме на пенсію. Там маю двох дорослих внуків. У старшого Серьожі син, мій правнук Владік, піде восени в перший клас. Внук Юра ще не одружений.
— Свекруха зі свекром гарно жили, — каже старша невістка 48-річна Людмила Чугай. — Побудувалися, обом синам покупляли хати. Свекруха — гарна господиня. Не зважаючи на вік, сама по господарству справляється. Тримає курей і качок. Город ми допомагаємо їй садити, а сапає сама. Пече смачний хліб, пампушки і пироги. На свята готує свій фірмовий капусняк. Нічого не жаліє для онуків і правнуків.
2 
35413
Коментарі