Ганна Матвійчук пережила чоловіка і сина

 

У селі Липляни Ківерцівського району на Волині поховали ветерана ОУН-УПА Ганну Матвійчук. Померла на 89-му році.

— Двічі відвідував пані Ганну, та поспілкуватися не вдалося. Вона погано почувалася й недочувала, — каже депутат Ківерцівської райради Анатолій Пушкін, 43 роки. — Жила в жорстких умовах — у бідовій сільській хатині з низькою стелею. Була серйозна і стримана.

Ганна Яківна народилася у селі Жидичин неподалік Луцька. Разом із братом і двома сестрами була членом Української повстанської армії. 1948-го її брата Лавріна Яковича за "антирадянську агітацію" засудили до 25 років каторжних робіт. Усіх його рідних вивезли в спецпоселення Бичев у Хабаровському краї Росії.

— Два місяці були в дорозі, — згадує молодша сестра 84-річна Софія ­Яківна. — Жили в бараках у лісі. В кожному мешкали 70–80 людей. Раз у тиждень нам привозили хліб, деколи давали крупу. Води не було. Пили річкову. Всі ми працювали на лісоповалі.

Майже за вісім років Лавріна Матвійчука звільнили. Ганна Яківна повернулася додому. Працювала в колгоспі. Згодом влаштувалася листоношею.

Була одружена. Її чоловік помер від інсульту, єдиний син — від інфаркту. Останні роки Ганна Матвійчук жила сама. За нею доглядала племінниця Ангеліна.

×