39-річний киянин Андрій Волик зібрав 42 детектори брехні. Його центр детекції "Арго-А" розташований на вул. Васильківській у Києві. Двері квартири, переробленої під офіс, відчиняє чорноволоса жінка в білій блузі. Це — Лариса Василівна, дружина Волика. Вона працює секретаркою.
— У нас немає секретарок, ми — поліграфологи, — уточнює Андрій Волик.
Коротке волосся господаря гладко зачесане набік. На лацкані піджака висить круглий значок члена Американської асоціації поліграфологів.
— В Україні лише двоє таких — я та мій молодший брат Олександр. Він теж збирає детектори, — каже Волик.
Щоб визначити, чи не бреше клієнт, поліграфолог пропонує сісти у крісло, до пальців правої руки кріпить датчики. На ліву одягає манжетку, що фіксує серцебиття. Ноги ставить на чутливі підставки.
— Зараз у моєму музеї 31 поліграф, — розповідає чоловік. — Ще 11 везуть зі США. Один апарат коштує 10–11 тисяч доларів. Є й по 18 тисяч. Коли в мене було 25 поліграфів, один політик хотів їх усі купити за 250 тисяч доларів. Але я не продав.
Ім"я політика Волик не хоче називати.
— Але це не Леонід Черновецький, — усміхається. — Хоч мера Києва я поважаю. Бо він перевіряє чиновників на детекторі брехні.
У двері кімнати тихо стукає дружина.
— Андрію Миколайовичу, вам дзвонять, — подає слухавку мобільного.
Волик домовляється про зустріч.
— Давайте завтра, Станіславе, — каже в слухавку. — Сьогодні зустрічаюся з людьми з Кабміну.
Розповідає, як урятував невинного чоловіка від тюрми.
— Хлопець із Донеччини рік сидів у буцегарні за вбивство. Мій апарат показав, що він невинний. Його відпустили. А недавно, — жвавішає Волик, — хлопець украв на фірмі кількадесят тисяч доларів. Хотів купити тест, але я не продався. Тоді він накинувся на мене з ножем. Я зламав йому ніс, вдарив у пах. Лікарі прооперували його. Тепер він лише наполовину чоловік. Але вкрадені гроші повернув до копійки.
Говорить, що тестував віце-спікера парламенту п"ятого скликання "бютівця" Миколу Томенка.
— Томенко поводився спокійно, не брехав. Казав, що депутатів треба раз на рік перевіряти. Про це говорив і Віктор Федорович, — додає Андрій, але спохоплюється. І узагальнює: — Ну, й Юлія Володимирівна та Віктор Андрійович теж.
Розповідає, що за вигідний тест посадовець пропонував йому автомобіль "БМВ Х5". Чоловіка перевіряла політична партія. Колеги підозрювали, що він украв кілька мільйонів.
— Він прийшов у кабінет, помив руки, але у стілець не сідав. Підвів до вікна, показав свою машину й питає: "Подобається? Якщо захочете, буде ваша".
Запитую, чи тестує сімейні пари.
— Одна жіночка, перевірку якої замовив чоловік, запропонувала за правильний тест 50 тисяч доларів. Невдовзі подзвонив її коханець, погрожував, — переводить подих поліграфіст. — Посадив її у крісло, кажу: сидіть спокійно, ніжки тримайте рівно. А вона почала крутити ногами, а тоді запропонувала секс.
Свою дружину Андрій Волик теж перевіряє на детекторі. Сам у кріслі сидів 3065 разів.
— А самі часто брешете?
— Малим у четвертому класі вчителька за поганий почерк поставила мені у щоденник трійку. Я її виправив на п"ятірку. Батько тоді набив мене паском, — згадує він.
3 
1
Коментарі