Українці зникають - державу доведеться заселяти мігрантами: світові ЗМІ

Британський прем'єр Кір Стармер відвідав США. І президент Дональд Трамп запевнив його, що скоро досягне з диктатором Володимиром Путіним угоди про припинення вогню, пишуть цього тижня світові ЗМІ.

Проте Штати не будуть давати суттєвих гарантій безпеки, йдеться у матеріалах медіа. Також видання акцентують увагу на тому, що Путін хвалить Трампа. Але попри це — перспектив завершення бойових дій поки не видно.

Окремо медіа писали про угоду щодо видобування в Україні рідкоземельних металів та акцентували увагу на серйозних демографічних проблемах, які очікують нашу державу.

Gazeta.ua ознайомилася із матеріалами у світових ЗМІ.

"Трамп: "Ми закінчимо війну в Україні", The Times, Велика Британія

Серед переважно оптимістичних переговорів по Україні були явні розбіжності. Трамп сказав Стармеру, що вірить Путіну, що той дотримає слова, а робітники зі США в Україні стримають Росію від нового нападу.

Трамп заявив, що припинення вогню в Україні "дуже досяжне", але відмовився гарантувати підтримку США миротворчій місії. Стармер попередив, що Росія знову вторгнеться, якщо США не дадуть гарантій безпеки британським і французьким миротворчим силам, і що без них не може бути "довговічного миру".

Стармер додав, що мирна угода між Україною і Росією не може "винагородити агресора", додавши, що якщо це станеться, це підбадьорить інші ворожі країни, такі як Іран. Але Трамп не підтвердив, чи включатиме угода гарантії безпеки США, припустивши, що угода про корисні копалини, яку він має підписати з президентом Володимиром Зеленським у п'ятницю сама по собі буде "запобіжним механізмом", бо "ми будемо там працювати". За словами Трампа, британські солдати "можуть подбати про себе самі й не потребують допомоги".

Стармер і європейські лідери вимагають від Трампа подальших запевнень щодо військової підтримки США.

Трамп наголосив на важливості угоди про надра з Україною. Він виключив приєднання України до НАТО, що Британія рішуче підтримує. Також президент США відмовився від своєї заяви, що Зеленський є диктатором.

"Я це сказав? Я цього не пам'ятаю", - сказав Трамп.

"Трамп пробує домовитися з Путіним", The Financial Times, Велика Британія

Путін назвав перші контакти з адміністрацією Трампа "такими, що дають певну надію". Це його найбільш позитивні заяви з початку американсько-російських переговорів щодо припинення війни в Україні.

Коментарі Путіна прозвучали під час зустрічі дипломатів Росії і США у Стамбулі в четвер, де обговорювали умови відновлення дипвідносин двох країн.

"Маємо спільну готовність працювати над відновленням міжурядових відносин і вирішенням величезної кількості накопичених системних і стратегічних проблем у глобальній архітектурі, що спровокувало українську кризу та інші регіональні конфлікти", - сказав Путін на зустрічі з керівництвом ФСБ.

Його заяви прозвучали на тлі того, що Трамп прийняв багато поглядів Кремля щодо війни в Україні. Перший раунд переговорів Росії і США відбувся минулого тижня в Ер-Ріяді та "заклав основу для майбутньої співпраці", включаючи відновлення економічних зв'язків, роботи посольств і створення робочих груп щодо умов припинення вогню в Україні.

У своїй промові Путін заявив, що діалог і перспектива припинення конфлікту стали можливими завдяки "мужності та стійкості" російських військ та їхнім "щоденним перемогам" в Україні.

Минулого тижня Трамп заявив, що Росія "захопила багато території, тому у неї є всі шанси" на мирну угоду з Україною. Він назвав Зеленського "диктатором" звинуватив його у вторгненні Росії й тому, що український лідер не закінчив війну раніше.

Країни Європи засудили таку позицію, побоюючись, що Трамп просуватиме угоду про припинення вогню на користь Росії.

У четвер Путін заявив, що "західні еліти" хочуть "підтримувати глобальну нестабільність": "Ці сили намагатимуться зірвати чи дискредитувати розпочатий діалог".

Лідери Франції і Британії окремо відвідали Трампа цього тижня. Вони розробляють спільний план, який окреслює можливе розгортання європейських "сил заспокоєння" в післявоєнній Україні, передусім на базі ВПС і за підтримки США. Але Трамп досі відмовлявся взяти на себе зобов'язання щодо такого "захисту", який діяв би як стримуючий фактор проти майбутньої російської агресії.

Попри те, що Трамп стверджує, що Путін сказав йому, що не проти розгортання європейських сил у післявоєнній Україні, глава МЗС Росії Сергій Лавров у середу заперечив, що Москва схвалила такий план, заявивши, що "ніхто їх про це не запитував".

Лавров також виключив угоду, яка дозволила б "знову накачати Україну західною зброєю", і сказав, що РФ хоче, щоб "те, що залишилося від України", скасувало "расистські закони", що обмежують російську мову та культуру.

"Мрії Трампа про мінеральну угоду зустрічаються з розтерзаною війною реальністю", CNN, США

Частково іржава механічна рука екскаватора в'ється над мерзлою землею, над розлогим місячним ландшафтом неприродних кольорів. Видобуток титану тут, в Іршанську, як ніколи актуальний.

Електроенергія, яка живить величезні машини, працює лиш іноді по три години на день. Але такі ресурси як титан потенційно є ключовими для угоди про рідкоземельні мінерали, яка раптово опинилася в центрі розмов про мир в Україні. Сторони, які її підпишуть, США і Україна, мають протилежні інтерпретації умов, що залишає багато гострих деталей для обговорення.

Чиновники США сумніваються у заявах Трампа, що потенційна угода, яку він збирається підписати з Зеленським, дасть США легкий доступ до великої кількості рідкоземельних мінералів. Багато з того, що існує, важко використати, особливо під час війни.

 

Із цієї шахти в Іршанську важко уявити, як Україна могла б дістатися до $500 млрд, які Трамп припускав, що вони можуть повернути.

"Ми не знаємо, що і як буде далі з нашою роботою завтра", - каже директор українського гірничо-збагачувального комбінату Group DF Дмитро Голік.

"Щодня бачимо, як руйнується енергосистема України. Щодня цілі регіони знеструмлені", – додав він, маючи на увазі удари дронів і ракет, які щоночі Росія завдає по українських будинках і енергетичній інфраструктурі.

Персонал заводу складається переважно з чоловіків, яких не призвали в армію, оскільки титан вважається критичною галуззю. Прибутки низькі, перспективи туманні. "Наше підприємство нестабільне. Це призводить до високої собівартості нашої продукції", - каже Голік.

Запропонована угода, яка зараз лежить в основі подальшої допомоги США Україні в найбільшій війні в Європі з 1940-х, свідчить про фантастичність ідеї майбутнього процвітання.

Трамп у четвер заявив, що персонал зі США в Україні буде працювати над видобутком корисних копалин після того, як угода набуде чинності.

"Коли говорите про економічний розвиток, у нас там буде багато людей. Тож будемо працювати, тож не думаю, що у вас виникнуть проблеми", - каже Трамп.

Природа рамкової угоди, яку мають підписати міністр фінансів США Скотт Бессент і глава МЗС України Андрій Сибіга, є такою ж непрозорою, як і елементи індустрії, яку вони прагнуть використовувати.

Обсяг мінеральних багатств України невідомий. У Києві визнають, що іноді покладаються на геологічні розвідки радянських часів. Але у недавній презентації міністерства екології та природних ресурсів Україна заявила про 7% світових запасів титану та про 3% запасів літію, які ще не видобуті. Там також йдеться, що Україна входить в п'ятірку країн із найбільшими запасами графіту та має поклади рідкоземельних мінералів танталу, ніобію та берилію.

Ці цифри нагадують дані "Щорічника корисних копалин" Геологічної служби США за 2020-2021 роки. Там йшлося, що Україна займає п'яте місце серед виробників титану та шосте за обсягом виробництва графіту. У звіті за 2025 рік не було даних про запаси графіту.

 

Доктор геології та член Австралійського інституту геологів Наталія Барацька каже, що критична сировина є на різних стадіях дослідження і розвідки.

"Дуже складно говорити про реальну вартість цих родовищ. Можемо говорити про цінність елементів у надрах, але слід розуміти, що потрібні великі інвестиції, щоб видобути, переробити та продати їх", - каже Барацька.

"В умовах низької народжуваності, війни і еміграції українців стає все менше", The Washington Post, США

Війна забрала життя десятків тисяч мирних жителів і солдатів. Ще понад 5 млн втекли і живуть за кордоном. П'ята частина, ще 5 млн, під російською окупацією.

Населення України в 1991-му було 52 млн осіб. Зараз 31 млн живе на землі, яку контролює Київ. Кількість смертей втричі перевищує кількість народжень.

Ці зниклі українці залишають зяючу діру в сучасній Україні, що значною мірою визначить, яка країна залишиться після війни. Зменшення населення може мати серйозний вплив на економічний стан країни, політичну стабільність, етнічний склад і здатність вести війни в майбутньому.

Якщо демографічні тенденції збережуться, очікується, що населення України буде 25 млн до середини століття і 15 млн у 2100-му. Щоб підвищити народжуваність і зберегти зв'язки з людьми за межами країни, уряд запровадив ряд ініціатив - від центрів інтеграції для тих, хто живе за кордоном, щоб інформувати їх про можливості працевлаштування вдома, до безкоштовного лікування безпліддя для солдатів та їхніх сімей.

"Наше завдання – повернути родини, дітей, мотивувати українців народжувати більше дітей, щоб Україна після перемоги процвітала. У кожній українській родині має бути не менше трьох дітей", – заявив прем'єр Денис Шмигаль.

У розвинутих країнах світу спостерігається демографічний спад. Східна Європа - свідок одного з найрізкіших падінь через низьку народжуваність, ранню смертність і високий рівень еміграції. Але ще до війни демографічні показники країни були одні з найгірших у світі. Через історично низький рівень народжуваності чоловіків у віці 20-30 років сьогодні в Україні порівняно мало.

Українські чиновники сподіваються спонукати тих, хто покинув країну, повернутися після війни. Тим паче, що значна частина з них - молоді, освічені спеціалісти та жінки дітородного віку.

Дана Павличко належить до цільової групи. 37-річна дівчина зі ступенем MBA Оксфордського університету живе в Німеччині з чоловіком Романом і трьома дітьми, але не планує повертатися в Україну. Вона розповіла, що серед її знайомих українців за кордоном лише половина кажуть, що повернуться.

 

Опитування, опубліковане минулого тижня Центром економічної стратегії в Києві, показало, що "менше половини українських біженців" заявили, що повернуться додому.

У 2001-му в Україні фіксували в середньому 1,1 дитини на жінку - значно нижче коефіцієнта заміщення в 2,1 і на той час цей показник був найнижчий у світі. У наступні роки цифри покращилися, але потім прийшла війна.

"Рівень народжуваності впав нижче 1,0", - писав Фонд народонаселення ООН в Україні в липні.

"Та частина населення, яка має народжувати дітей, яка може мати сім'ї, значно зменшилася. Велика кількість жінок репродуктивного віку живе за межами країни, а чоловіки загинули, воюють, поранені, або виїхали. Решта у стресі, в економічній стагнації, у бідності. Не всі хочуть, можуть, чи готові створювати сім'ї", – каже лікар клініки "Мати і дитина" у Києві Віталій Радько.

Після початку війни "Мати і дитя", найбільша в Україні клініка з лікування безпліддя, та інші заклади почали пропонувати великі знижки чи безкоштовні послуги для військових і їхніх сімей, зокрема заморожування сперми. Для чоловіків, які становлять більшість українських військових, це дає змогу мати дітей, навіть якщо вони поранені чи вбиті.

Минулого року Верховна Рада прийняла закон, що передбачає державну підтримку таких процедур, і військові можуть зберігати сперму протягом трьох років після смерті. Щомісяця до "Матері та дитини" приїжджає близько 200 військових. Наразі послугою скористалися близько 3 тис. військових.

Після війни Україні слід буде переходити до меншої, краще освіченої країни, з акцентом на технології, оборонну промисловість і сільське господарство, каже керівник Київської школи економіки Тимофій Милованов.

"Країні слід буде імпортувати велику кількість іноземних працівників. Інакше буде старіння і скорочення населення, де кількість літніх значно переважатиме молодь. Але імміграція може створити тертя", - каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАТО може зникнути: про що пишуть світові ЗМІ

Перепис населення 2001-го показав, що населення України складається на 95% з білих, слов'янських груп, переважно українців і росіян, і мало що змінилося.

На недавній київській конференції, присвяченій демографічній стратегії країни до 2040-го, точилися гострі дискусії. Дехто стверджував, що країні слід зберегти культурний та етнічний склад. Милованов вважає, що загроза з боку Росії означає протилежне - Україні слід прийняти велику кількість заробітчан з-за кордону.

"Ми живемо поруч із сусідом, який хоче нас знищити. Нам потрібна армія, якщо хочемо існувати. Це означає багато людей", - каже він.

×