Новий Трудовий кодекс посилить права батьків дітей з інвалідністю

Згідно з результатами проведеного ГО "Епіпросвіта" дослідження "Сильні мами: дослідження та адвокація для підтримки матерів дітей з інвалідністю" (2025-2026), в Україні приблизно 160 тис. жінок мають дітей з інвалідністю. Статус зайнятості матерів дітей з інвалідністю в Україні є відображенням їхнього високого прагнення до економічної самостійності, що реалізується всупереч численним системним перешкодам.

Автори дослідження наголошують, що жінки у віці 30-45 років, що є піковим періодом професійної активності, - випадають із ринку праці через відсутність системної підтримки. Аналіз показав, що група є неоднорідною за формою залученості: частина матерів працюють повний або неповний робочий день офіційно; інші задіяні у фрілансі чи неформальному секторі; значна частина перебуває в активному пошуку роботи. Водночас суттєва частка респонденток, які наразі позиціонують себе як домогосподарки або перебувають у відпустці по догляду за дитиною, висловлюють готовність до працевлаштування за умови створення відповідних умов. Прийнятні формати зайнятості для матерів чітко орієнтовані на гнучкість та дистанційність.

У цьому контексті варто розкрити питання, які приписи містить проєкт Трудового кодексу (далі - проєкт) щодо працевлаштування батьків, які мають дитину з інвалідністю. Передовсім, у проєкті не зазначається гендерна прив'язка до жінки, оскільки працівником, який має дитину з інвалідністю може бути і чоловік.

Щодо робочого часу, то роботодавець зобов'язаний встановити робочий час неповної тривалості за заявою працівників, які мають дитину з інвалідністю, а також осіб, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Крім цього, працівники, які мають дитину з інвалідністю, можуть залучатися до роботи в нічний час лише за їх письмовою згодою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада спростила процедуру підтвердження стажу для отримання пенсій

Щодо гнучкого режиму робочого часу, то з ініціативи працівника, який працює на умовах загального або іншого режиму робочого часу, гнучкий режим може встановлюватися, зважаючи на виконувану ним роботу. У разі відмови у встановленні режиму гнучкого часу працівникам, які мають дитину з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний обґрунтувати причини такої відмови у письмовій формі.

Щодо направлення у робочі відрядження, то працівники, які мають дитину з інвалідністю, можуть направлятися у робоче відрядження лише за їх письмовою згодою.

Дистанційна робота

У проєкті також виокремили особливості укладання трудового договору про надомну та дистанційну роботу.

Надомна робота може запроваджуватися індивідуальним актом роботодавця за заявою працівників, які мають дитину з інвалідністю, якщо це можливо, зважаючи на виконувану такими працівниками роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби (ст. 62 проєкту).

Дистанційна робота може запроваджуватися індивідуальним актом роботодавця за заявою, працівників, які мають дитину з інвалідністю, якщо це можливо, зважаючи на виконувану ними роботу, і роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби (ст. 63 проєкту).

Тимчасове переведення на іншу роботу працівників, які мають дитину дитину з інвалідністю, дозволяється лише за їх письмовою згодою.

Щодо відпусток

Окрім щорічної основної оплачуваної відпустки стаття 133 проєкту виокремлює з поміж відпусток, із народженням та вихованням дитини (дітей) - відпустку працівнкам, які мають дітей, сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Щорічні оплачувані відпустки повної тривалості у перший рік роботи, до настання шестимісячного строку безперервної роботи, за бажанням працівника надаються працівникам, які мають дітей віком до півтора року, дитину з інвалідністю також, для таких працівників щорічні оплачувані відпустки за бажанням працівника надаються в зручний для нього час.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну оплачувану відпустку, зараховується, зокрема, час відпустки працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку працівникам, які мають дитину з інвалідністю - тривалістю до 14 днів на рік.

Як окремий вид відпустки передбачена відпустка тривалістю сім днів без урахування святкових днів. Надається за основним місцем роботи кожного календарного року матері та батьку сина або дочки з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Компенсація за відпустку

У разі припинення трудового договору працівникові виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні відпустки працівникам, які мають дітей, сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, перенесені з минулого календарного року. У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних оплачуваних відпусток, а також відпустки працівникам, які мають дітей, сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, що не були одержані за життя, виплачується членам сім'ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

У контексті звільнення працівника, то поважними причинами, що надають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою, визнаються: догляд за дитиною з інвалідністю.

×