— Свою смерть уявляю як дорогу до батька-Бога. Знаю, куди йду і що мене там чекає, — писав у мемуарах найстарший єпископ Української греко-католицької церкви Андрій Сапеляк. 6 листопада на 98-му році помер у Львові.
Андрій Сапеляк народився в селі Ришкова Воля Ярославського повіту на Перемишлянщині — нині територія Польщі. Вищу освіту здобув у Салезіанському університеті в Італії. 1951-го організував у Франції Українську малу семінарію й був її першим ректором. Через 10 років отець Андрій став першим єпископом Української греко-католицької церкви в Аргентині. Прожив там 36 років, мав аргентинське громадянство.
В Україну повернувся 79-річним — із пасторської місією поїхав на Дніпропетровщину. У 93 роки отримав українське громадянство. Вільно володів п'ятьма мовами — італійською, польською, іспанською, англійською й латиною. Товаришував із покійним Папою Римським Іваном Павлом II. Про нього видав спогади. Написав понад 20 книжок — на релігійну тематику й мемуари. Планував укласти ще п'ять видань.
— Я 15 років живу в Україні і тішуся з того, що можу тут жити й вмирати, — казав Андрій Сапеляк в одному із інтерв'ю. — Коли я був поза Україною, завжди працював для українців.
В останні роки Андрій Сапеляк жив у келії при церкві Покрови Пресвятої Богородиці у Львові.
Його поховали на міському кладовищі міста Винники. Заупокійну літургію за померлим очолив глава УГКЦ Святослав Шевчук.
Коментарі