неділя, 28 січня 2007 15:09

"Як женилися, в селі говорили, що за негра виходжу"

Автор: фото із сімейного архіву Родрігесів
  На весіллі Антоніо Родрігес поголив вуса, щоб здаватися молодшим
На весіллі Антоніо Родрігес поголив вуса, щоб здаватися молодшим

У селі Помоклі на Київщині 16 років живе кубинець Антоніо Родрігес, 40 років. Він одружився з місцевою селянкою — ровесницею Ольгою.

— Прізвище ношу чоловікове Родрігес-Родрігес, — каже Ольга. — На Кубі носять подвійне — матері та батька. А в чоловіка батьки між собою двоюрідні брат і сестра, з однаковими прізвищами Родрігес. Лєно, — звертається до доньки в смугастому светрику, — покажи фотографії діда й баби.

Мала розповідає, що по батькові вона — Антоніовна:

— Учителі в зошитах помилки роблять.

Ольга розказує, як познайомилася з Антоніо:

— Я в Києві на кондитерському комбінаті працювала, заробляла 200 рублів. А він навчався в авіаційному університеті. Ночами у нас підробляв. Не сподобався мені чого-то. Але проходу не давав. Як женилися, в селі говорили, що за негра виходжу. На вулицю всі виходили дивитися. А як шорти вдів, думала, баби його уб"ють.

— Чому не поїхали жити на Кубу? — питаю.

— Раз стірали на вулиці. Там сад у свекрів, у дворі сарайчик зі свиньми. Пішла я ховать посуд. Раз, а там — жабюка. Я думала, що черепаха, отака, — показує уявну жабу, завбільшки з м"яч. — Як закричу! Чую, свекор летить. Ледь її зарубав. А є і ядовиті — як сцикне, то й осліпнуть можна.

Свекри мене гарно прийняли, але сказали: "Їдьте в Україну, там легше". Лєну я там народила семимісячну, до неї ніхто не підходить. Мені так обідно.

Вечорами розказує, як із племінником жаб ловив

— Ой, тато приїхав із міста! — гукає донька. Вхідними дверима гупає кремезний смуглявий чоловік із вусами. На шиї — товстий срібний ланцюжок, на пальці — срібна печатка.

— Із вусами він всігда, — обнімає чоловіка Ольга. — Тільки на весілля збрив. Друзі наполягли, щоб вигляд молодший мав.

Антоніо сідає біля дружини на дивані.

— Іспанську вже й забувся, — каже жінка. — А коли йде в консульство, всі дивуються — бо українською розмовляє.

Ольга була на Кубі раз. Жила там рік.

— У свекрів — хата та 5 гектарів землі. У селах електрики не було. А зараз там ще хуже. Той Фідель... Зарплати низькі. Я з городу щось можу на базарі продать, а кубинці — ні. У них досі карточна система.

— Там людина на уровні інженера считається почотний чєловєк, — зауважує Антоніо. — Врачі, учителі, інженери найбільше получають, остальні — копєйки.

Питаю, чи сумує він за Кубою.

— Канєшно, — відповідає за нього Ольга. — Вечорами розказує, як уночі з племінником жаб ловили й лапки їхні їли. Квиток тисячу з гаком доларів туди й назад. Стягуємось, щоб раз у два роки їздив. Маємо три корови, я торгую молошним.

— Як скучаю, люблю танцевать румбу, — розповідає кубинець. — Там дуже вєсьолиє люди, хоч і не дуже весьола жизнь. І кофе люблю пить, без цього не можна. А ще темне пиво "Оболонь" нагадує кубинське.

На карті Куби пальцем показує місто Санта-Клара, де живуть батьки.

— Я інженер-механік по самольотах, — говорить. — Но жизнь така, що став трактористом. В сєло попаль. Півгода працюю, пів — на біржі.

— Як була вагітна, пішов зі мною город сапать. То сусідки не вірили, ходили перевірять, — каже дружина.

— Після мене мужики теж стали сапать у селі, — сміється Антоніо. — На Кубі жінки на город не виходять.

— Ізмєни кубинські чоловіки не терплять, — додає Ольга.

— Як людина тобі дорога, то повинен хоч трохи ревнувать? — дивується він.

1966 рік, 2 травня — Ольга Бойко народилася в селі Помоклі Переяслав-Хмельницького району на Київщині
23 травня — Леопольдо-Антоніо Родрігес-Родрігес народився в місті Санта-Клара на Кубі
1984–1990 — навчався на інженера в Київському авіаційному університеті
1988 — Ольга закінчила Одеський технікум харчової промисловості
1990 — одружилися, народився син Сашко
1991 — поїхали на Кубу, з"явилася на світ донька Лєна
із 1993 — живуть у Помоклях, Антоніо працює трактористом
2006 — їздив на батьківщину

Зараз ви читаєте новину «"Як женилися, в селі говорили, що за негра виходжу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути